ГЕЙПАРАД: КИЇВ – СТРАСБУРГ – МОСКВА

Неділя, 23 червня 2019 року від Різдва Христового. Християни святкують Воскресіння Господнє, а католики до того ж саме в цей день відзначають Урочистість Тіла і Крові Ісуса. А в цей час центральними вулицями Києва крокує кількатисячна картата юрба ЛГБТ і їх симпатиків всіх мастей і шаблонів – хто «за ідею», хто за гроші, а хто по приколу. Їх реально багато. І ще більше правоохоронців. “Київпрайд”, “марш рівності”, “ЛГБТ-парад” – так це іменується  ініціаторами дійства та їх спонсорами. Шабаш, вакханалія, оргія – так це називається на нашій християнській мові. Вони добре організовані та мотивовані, вони мають потужний адміністративний, медйний, лобістський та фінансовий ресурс, вони мають стратегію та знають, що час працює на них.

Вони крадуть у нас майбутні покоління, насаджують збочене уявлення про “істинні європейські цінності”, оскверняють наші споконвічні родинні традиції, висміюють нашу національну ідентичність, фальсифікують поняття свободи, любові і рівності, відверто зневажають Ім’я Бога прямо на наших вулицях і на очах наших дітей. Але до сих пір протистояння їх смертоносній повзучій експансії у духовній, світоглядній, законодавчій, освітній та культурній сферах залишається особистою справою мізерної групи відчайдушних духовних воїнів, яким клеють ярлик маргіналів, в тому числі і в церковних середовищах.
Звичайно ж, як християни ми не можемо схвалювати і підтримувати будь-які форми фізичного і морального насилля щодо представників ЛГБТ – вони жертви гріха  і потребують покаяння і зцілення. Але ми маємо бути готовими до тотального насилля над духовними силами темряви, які є істинними творцями тілесного збочення, душевної скверни, моральної деградації, фальсифікації цінностей і підміни понять. Вони творять у свідомості людей своєрідну «сіру зону», де стираються грані між добром і злом, світлом і темрявою, благочестям і гріхом. Ці демонічні сили ведуть з нами гібридну, але безкомпромісну війну на повне знищення будь-яких проявів Царства Божого на нашій землі. Ми повинні воювати. Ми повинні спричинити могутнє Молитовне Цунамі, яке змиє всю нечисть і гидоту з єства Української Нації.

Піднімайся, Армія Христова. Звук Божого Шофара уже гримить у наших горах і долинах. Ми живемо в сутінкову пору Останніх Днів…

ПС: До речі, чи не є глибоко символічним той факт, що доповідь у Парламентський Асамблеї Ради Європи, на основі якої були прийняті ганебні рішення щодо повернення ерефії до роботи в ПАРЄ без жодних обмежень, була зроблена трансгендером  Петрою де Суттер – чоловіком, який чомусь вирішив, що він жінка. Ні, ми не стверджуємо, що «страсбурзьку змову» організували власне ЛГБТ, масони чи марсіани. Ми лише звертаємо увагу на прямо таки сакральну показовість тієї пікантної обставини, що символом цього чергового акту самогубства та капітуляції з боку «європейського титаніка» став представник ЛГБТ. Саме рішення приймала різношерста зграя «ліваків», «зелених» і «популістів», яка склала критичну біомасу у складі ПАРЄ і не тільки. Однак, процес тотальної духовної,  світоглядної  і ціннісної деградації колись величної християнської цивілізації на теренах Західної Європи, генетично деформованим плодом якої якраз і стали покоління сучасних «гендерно толерантних» європейців, розпочався наприкінці 60-х минулого століття внаслідок так званих «студентських революцій». Ці «революції» стали  новітнім неомарксистським реваншем, невід’ємною частиною якого була інтоксикація суспільної свідомості смертоносними бісівськими вірусами «сексуальної свободи», «гендерної ідентичності», «права на абортивне вбивство» і т.д., і т. д.. Християнські цінності, на фундаменті яких після ІІ-ої Світової війни розпочалося будівництво Європейського Союзу Шуманом і компанією, були цинічно фальсифіковані, понівечені, сплюндровані. Так лише за кілька десятків років на континенті виникла нова реальність – «цивілізація смерті», у якій виросли сьогоднішні «діти хаосу», щедро посіяні в таких інституціях як ПАРЄ. Гроші, які не пахнуть, недалекоглядний розрахунок, ситий комфорт, стремління до фізичної безпеки за будь-яку ціну – ось їх домінуюча мотивація.

Отже виникає резонне питання: а нам точно варто інтегруватися у Європу? Відповідь очевидна: абсолютно точно. Але не для того, щоби розчинитися у цій аморфній секулярній біомасі, яку методично і ґрунтовно переварюватиме іслам. А для того, щоби, об’єднавшись зі все ще значною мірою християнськими народами Центральної і Східної Європи та уцілілими  християнськими резерваціями Європи Західної, інтегрувати наш континент назад у Христа, вирівнюючи дороги перед Його Другим Приходом. І без українців ця частина Божого Плану Останніх Днів навряд чи має значні шанси на успіх. Так виглядає, що хтось фанатично прагне переконати нас у тому, що шабаші у вигляді різного роду гейпарадів на наших вулицях і трансгендер на трибуні прогнилої ПАРЄ як символ реваншу «руского міра» це і є справжня Європа, частиною якої ми покликані стати. Таким чином ніби то у нас на столі лише два варіанти і обидва програшних та смертельних для нації: перший прийняти ці сатанинські правила гри і розчинитися у відьомському казані сьогоднішнього «вільного світу», або ж відмежуватися та закритися на своїй території, давши достатньо оперативного простору для поступової, але незворотної експансії окультної чуми, яка суне зі сходу. Однак, як сказано вище,  є і Третя Альтернатива. І вона наша.

ППС: Між іншим, нікого не дивує, що інтересами «руского міра» у Європі постійно переймаються та є їх відданими лобістами або «ліваки», поведені на гендері та збочених в немарксистському дусі поняттях «свободи, рівності і справедливості», або «праваки», що тяготіть до тоталітаризму з погано прихованим неонацистським присмаком? Чому це має дивувати? Тут все дуже просто: чисто теоретично перших мала би не влаштовувати повна відсутність на безкрайніх сутінкових просторах ерефії тієї самої свободи, яку «ліваки» проголосили своєю релігією, а також  постійні гоніння на такі милі їх серцю ЛГБТ. А других – явне неспівпадіння геополітичних інтересів титульних європейських народів з імперськими амбіціями азіатського мордора, які постійно загрожують руйнуванням Європи то через масову експансію мігрантів – мусульман, то через бунти «жовтих жилетів», то через газ «новачок» прямо на рідних вулицях, то через безперервні кібератаки, то через «раша тудей», то через політичну корупцію у структурах типу ПАРЄ і так далі без кінця. Але таке «совпаденіє» може викликати подив лише на перший погляд. І диктатура, і хаос – плоди з одного окультного дерева і діти одного батька, ім’я якому сатана. Сьогодні ерефія є своєрідним світовим загрузочним сектором для обох цих вірусних субстанцій, які знищують встановлений після ІІ-ої Світової Війни світопорядок, який хай і блідо та багато в чому карикатурно, але все ж ще віддзеркалював Лик Христа. Біблійний народ Гог із землі Магог, який колись ми знали як золоту орду, а потім послідовно як князівство московське, московське царство, російську імперію, совєтський союз і врешті як ерефію, уже готується до стрибка на Єрусалим перед явленням світу антихриста. Але спочатку їм належить остаточно розібратися з нащадками Київської Русі і Великого Князівства Литовського. Інакше ніяк. Всі дороги ведуть через Київ. Ну то що, чим зустрінемо непроханих «гостей» і в світі духовному, і в світі фізичному?  Це наше Покликання, якого не оминути. Залишається лише повторити за Ісусом: «Отче, коли Ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а ТВОЯ БУДЕ ВОЛЯ»…