Служителі Християнської служби порятунку здійснюють благодійну та духовну опіку сімей у «сірій зоні».

Рятівники та капелан ХСП відвідали Олександра з Новогригорівки, який нещодавно прийняв Тайну хрещення.

dsc_0612

«Новоохрещений Олександр. Вдома сам, мати працює в полі, пасе корів, так заробляє на прожиття», – розповідає капелан ХСП о. Валентин, – «В будинку, якщо можна так назвати це напівзруйноване приміщення, тільки в одній кімнатці є світло».

Насамперед, взявшись за руки, як справжня сім’я, разом помолилися. Отець благословив це помешкання. Передали Олександру та його мамі теплі речі, які зібрали парафіяни, а також продукти.

dsc_0614

Він просить також завезти передачу в СІЗО для старшого брата, який підозрюється у тому, що був корегувальником так званої ДНР. Олександр сам цього не може зробити, тому що немає коштів на дорогу.

«Як для помешкання «ідейного борця за рускій мір» незвична обстановка. І тут мова не йде про вбогість чи бідність, а про те, що на стіні в кімнаті висить образ Божого Милосердя і молитва за Україну. Парадокси іншого світу, чи що? Тут логіка розходиться зі здоровим глуздом» – роздумує о. Валентин, – «Від побаченого враження одне – життя покидає ці землі, а люди продовжують боротися просто за інерцією».

dsc_0617

Служителі ХСП також відвідали сім’ю, яка вимушено залишається у селі «сірої зони». Перше, що відчувається при зустрічі – це безвихідь і відчай. Жодного готового рецепту з приводу того, як можна зарадити в цій ситуації, немає.

dsc_0618

«Маленький промінь світла – відчуття, що хтось про них пам’ятає», – розповідає о. Валентин, – «Перше таїнство примирення і поєднання, а сповідь – відгук на цей слабкий стук. Віддаю Лєну і її дітей Божому провидінню і опіці рятувальників ХСП, як Його проводарів у цій загубленій і покинутій місцевості».