Модуль 1.1.1.
«Лідерство-служіння в контексті соціального вчення Церкви»
із циклу модулів підтеми 1.1.
«Соціальне вчення Церкви як основа усвідомленого руху до соціального лідерства-служіння»
теми 1.
«Шлях до усвідомленого соціального лідерства-служіння»
загального курсу
«Основи соціального лідерства-служіння».
Перетворення соціальних явищ силою Євангелія,
свідками чого є вірні Ісуса Христа,
завжди було і залишається сьогодні,
на початку третього тисячоліття християнської ери,
викликом.
Проголошення Ісуса Христа,
«Доброї Новини» спасіння, любові, справедливості і миру,
не вельми охоче приймає сучасний світ,
спустошений війнами, бідністю і несправедливістю.
Саме тому люди в наш час потребують Євангелія як ніколи,
потребують рятівної віри, осяйної надії і люблячого милосердя.
(З Компендіуму соціальної доктрини Церкви)
Автор: Галина Канафоцька, координатор Центру стратегічних комунікацій та моделювання ХСП, тренер-викладач.
Цільова аудиторія: Різні фокус-групи від старшокласників до дорослого населення різного роду діяльності, релігійних, політичних та ідеологічних вподобань, різного рівня знань та компетентностей, різного рівня свідомості з високою мотивацією до власного зростання та бажанням відкриття свого потенціалу/талантів на шляху досягнення особистого і колективного розвитку та спільного блага і руху до відкриття та формування власного лідерства на засадах лідерства-служіння.
Вид: Семінар.
Контекст модуля: Модуль «Лідерство-служіння в контексті соціального вчення Церкви» подається з метою усвідомлення та розуміння того, що «присутність мирян у суспільній сфері – це служіння, знак і вираз любові, що відповідним чином проявляється в сімейному, культурному, трудовому, економічному і політичному житті» (за Компендіумом соціальної Доктрини Церкви, п. 551).
Учасники модуля матимуть змогу отримати прямі посилання на матеріали Компендіуму соціальної доктрини Церкви, які дозволять віднайти відповіді на питання щодо власного руху до соціального лідерства-служіння шляхом усвідомлення того, що «служіння людині – першочергове завдання, яке стоїть перед мирянами в соціальній сфері», а «перший крок на шляху до здійснення цього завдання – прагнення і зусилля, спрямовані на оновлення свого внутрішнього світу» (за Компендіумом соціальної Доктрини Церкви, п. 552).
Дещо з презентаційних слайдів модуля:
- Різнобічна діяльність громадянського суспільства – насамперед волонтерських організацій і кооперативних об’єднань у приватно-соціальному секторі, який скорочено називається “третім сектором», аби відрізнити його від держави і ринку, – становить найадекватніший шлях розвитку соціального виміру людської особи, яка знаходить у таких видах діяльності необхідний простір для цілковитого самовираження. Поступовий вихід соціальних ініціатив за межі державної сфери відкриває можливості для активної присутності і прямої дії громадян, перебираючи на себе функції держави. Це важливе явище часто здійснюється у неформальний спосіб і творить нові позитивні перспективи для реалізації прав людини, якісно збагачуючи демократичне життя.
(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.419 )
- У своїй соціальній доктрині Церква пропонує, насамперед, цілісне бачення людини і цілковите розуміння її особистісного та соціального виміру.
- Завдяки «зачатку Духа» (Рим 8, 23), християни «здатні виконувати нову заповідь любові (пор. Рим 8, 1’11). Через Духа, який є “завдатком нашої спадщини” (Еф 1, 14), ціла людина внутрішньо оновлюється аж до “визволення нашого тіла” (Рим 8, 23).
- Моральна основа будь–якої суспільної дії – це розвиток людської особи, а також визначає норми суспільної діяльності: вона повинна відповідати істинному благу людства і прагнути створити умови, що дозволять кожній людині реалізувати своє цілісне покликання.
(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.522 )
- Вірні миряни покликані розвивати справжню світську духовність, яка відродить їх як нових людей, освячених і освячуючи, занурених у тайну Бога і посідаючих своє місце в суспільстві. Ця духовність виявляється в життєдайному синтезі, що дає єдність, сенс і надію існуванню, яке з багатьох причин суперечливе й уривчасте.
(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.545 )
- Вірні миряни мусять зміцнювати духовне і моральне життя, підвищуючи свою компетентність, щоб виконувати суспільні зобов’язання.
- Поглиблення внутрішньої мотивації й опанування відповідного стилю праці, якого потребують суспільна і політична сфери, – це результат динамічного і постійного виховання, спрямованого на досягнення гармонії між життям у всій його багатоманітності і вірою.
(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.546 )
- Спеціалізовані асоціації, які об’єднують людей згідно з їхнім християнським покликанням і місією в окремих професійних і культурних сферах, відіграють важливу роль у вихованні зрілих християн.
- У цьому контексті соціальна доктрина Церкви засвідчує свою ефективність у вихованні особистого сумління і культури всієї держави.
(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.550 )
- На першому місці стоїть проголошення того, що Церкві притаманне – “цілісне бачення людини і людських справ». Це здійснюється як на рівні принципів, так і на практичному рівні. Адже соціальна доктрина Церкви пропонує не лише цінності і критерії оцінки, а й відповідні норми і напрямки дій. Своєю соціальною доктриною Церква не намагається збудувати чи сформувати суспільство, а радше, апелювати до сумління, спрямовувати і формувати його.
(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.81 )
- Цілісне удосконалення людської особи і благо всього суспільства – це найважливіші цілі культури; а отже, моральний вимір культури становить пріоритет у соціальній діяльності мирян.
- Культура може стати яловою і занепасти, якщо «замикається сама в собі і намагається будь–якою ціною зберегти застарілі форми життя, відкидаючи можливість збагатитися, прислухаючись до інших культур чи дискусій, у яких шукають істину про людину».
- Формування ж культури, здатної збагатити людину, вимагає участі цілої особи, яка через культуру виявляє свою творчість, розум, знання світу і людей, а крім того, використовує свою здатність до самоконтролю, самопожертви, солідарності і готовності утверджувати спільне благо.
(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.556 )
- Християнська антропологія живить і підтримує пастирську діяльність з інкультурації віри, спрямовану на те, щоб силою Євангелія відновити зсередини критерії оцінки сучасної людини, цінності, що зумовлюють її рішення, спосіб життя і мислення
- Сучасний світ характеризується розривом між Євангелієм і культурою, секуляризованною концепцією спасіння, яка намагається і християнство звести до «суто людської мудрості, псевдонаукового добробуту».
- Церква усвідомлює, що вона повинна зробити «великий крок уперед на шляху євангелізації, вийти на новий історичний етап свого місіонерського динамізму».
- Така пастирська концепція включає і соціальну доктрину Церкви: «Нова євангелізація», якої конче потребує сучасний світ, – це також проголошення соціального вчення».
(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.523 )
- … в осерді культурного питання знаходиться моральне значення, яке, своєю чергою, живиться релігійним значенням і сповнюється у ньому».
- Щодо «соціального питання» ми не повинні «наївно сподіватися, що, опинившись віч–на–віч з великим викликом сучасності, ми віднайдемо якусь магічну формулу, щоб його подолати.
- Ні, нас порятує не формула, а Особа й упевненість, яку Вона нам дає: Я з вами!
- Тому не йдеться про створення “нової програми”.
- Програма вже існує: як завжди, її містить Євангеліє і жива Традиція.
- Врешті, в її центрі – Сам Христос, Якого ми повинні знати, любити і наслідувати, щоб жити в Ньому життям Пресвятої Трійці і разом з Ним перетворювати історію, аж поки вона звершиться в небесному Єрусалимі».
(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.577 )
- Християнська надія спонукає нас багато працювати в соціальній сфері і дає впевненість, що можливо побудувати кращий світ, навіть якщо «раю на землі» ніколи не буде).
(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.579 )
Курс «Основи соціального лідерства-служіння»
- Шлях до особистісних та колективних світоглядних трансформацій.
- Рух до відкриття особистого лідерства.
- Рух до морально-етичного лідерства.
- Рух до лідерства-служіння.
- Можливість переоцінки та формування відповідних для забезпечення руху до лідерства-служіння цінностей.
Цінності
- Цінності завжди були і будуть найважливішою складовою формування світогляду людини. Цінності визначають стандарти нашої поведінки та свідчать про наш рівень свідомості, який проектується на площину відповідальності за результати прийнятих нами рішень.
- Цінності – це те, що лежить у площині руху до певного ідеалу і володіє потенціалом блага, те, що спонукає до дій, спрямованих на досягнення цього блага.
- Цей рух стосується діяльності усіх учасників будь-яких соціально-економічних систем: сімей, організацій, держав.
- Формування і сповідування в соціумі відповідних цінностей в конкретний історичний момент його розвитку, здатні сформувати нову генерацію людей, які стануть ініціаторами і рушіями потужних суспільних змін і трансформацій.
- Шляху до суспільних трансформацій передує шлях світоглядних трансформацій.
- Служіння людині – першочергове завдання, яке стоїть перед мирянами в соціальній сфері.
- Перший крок на шляху до здійснення цього завдання – прагнення і зусилля, спрямовані на оновлення свого внутрішнього світу.
- Навернувшись серцем, людина починає піклуватися про іншу людину, яку вона любить як брата чи сестру.
- Це допомагає зрозуміти, що ми зобов’язані оздоровлювати інститути, структури й умови життя, які суперечать людській гідності. Тому миряни повинні водночасно прагнути і навернення сердець, і вдосконалення структур, зважаючи на історичну ситуацію і використовуючи законні засоби, щоб ці соціальні структури поважали й утверджували гідність кожної людини.
(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.552)
- «Те, що цей Священний Собор пропонує зі скарбів вчення Церкви, має на меті допомогти всім наших сучасникам – вірують вони в Бога чи визнають Його неявно, – щоб вони ясніше усвідомили повноту свого покликання, краще пристосовували світ до найвищої гідності людини, прагнули до більш глибокого значення братерства і, керуючись любов’ю, великодушними спільними зусиллями вирішували невідкладні потреби нашого часу».
(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.551 )
- Безпосереднє завдання соціальної доктрини Церкви – запропонувати принципи і цінності, опираючись на які можна побудувати суспільство, гідне людини.
- Один із цих принципів, принцип солідарності, в певному сенсі, включає в себе всі інші: це «один із основних християнських принципів соціальної і політичної організації суспільства».
- Цей принцип прояснює верховенство любові.
- Поведінка особистості цілковито людська, якщо постає із любові, проявляє любов і впорядкована любов’ю.
- Ця істина стосується і суспільної сфери. Християни повинні свідчити її із глибоким переконанням і прикладом свого життя показувати, що любов – це єдина сила, яка може привести до особистого і суспільного вдосконалення, орієнтуючи суспільство на добро.
- Лише любов може цілком змінити людину.
(Компендіум соціальної доктрини Церкви, п.580 )
Якщо Вас зацікавив модуль і Ви хочете отримати відповіді на питання:
- Яким чином кожна людина здатна буде бачити себе невід’ємною складовою свідомого високодуховного громадянського суспільства.?
- Навіщо нам потрібно усвідомлення потреби у відкритті власного лідерства?
- Чому так важливо переоцінювати і формувати цінності на шляху руху до лідерства-служіння?
- Що дозволить нам зреалізувати своє цілісне покликання?
- Що допоможе сформувати нову генерацію людей, здатну спричинити суспільні трансформації?
- Яку роль у процесах суспільних трансформацій здатна відіграти Церква і її соціальна доктрина?
- Чому існує потреба в новому просвітництві?
Тоді слідкуйте за нашими анонсами, приєднуйтеся до нашої групи дописувачів, а в подальшому слухачів і учасників курсу «Основи соціального лідерства-служіння».
Ваші відгуки і коментарі важливі для нас і ми заздалегідь вдячні за них.
Курс уже на старті. Інформацію про час і місце проведення модуля буде розміщено на сайті ХСП. Тож слідкуйте за інформацією і долучайтеся до нашого курсу.
Далі буде…
Be the first to comment on "Модуль «Лідерство-служіння в контексті соціального вчення Церкви» курсу «Основи соціального лідерства-служіння»"