Напередодні сутінків гомодиктатури

Президент Володимир Зеленський відповів на електронну петицію та підтримав ратифікацію Стамбульської конвенції (конвенції Ради Європи щодо жінок і домашнього насильства та боротьбу із цими явищами). про це повідомляється на сайті “Всеукраїнський Собор”.

Про це йдеться у документі, який оприлюднила автор петиції у Facebook, передає Українська Правда. Зеленський звернеться до парламенту, щоб вони ратифікували цю конвенцію. Але зробить це після того, як йому від МЗС надійдуть пропозиції щодо цього законопроєкту.

“Президент внесе у порядку законодавчої ініціативи на розгляд Верховної Ради проект закону “Про ратифікацію конвенції Ради Європи щодо жінок і домашнього насильства та боротьбу із цими явищами” після подання Міністерством закордонних справ у встановленому порядку електронних пропозицій”, – зазначено у документі.

Однак, як відомо, у грудні 2017 року Верховна Рада України прийняла закони про запобігання  домашньому насильству №4952, № 5294 (ці закони було розроблено для того, щоб реалізувати те, що вимагає Конвенція, але з них видалили аспекти, які стосуються гендерної ідеології та сескорієнтації). Боротьба проти насилля та прийняття цих законів були підтримані Всеукраїнською Радою церков і релігійних організацій. За свідченням авторів законів та багатьох експертів, ці закони створили більш досконале законодавче поле, ніж те, що пропонує конвенція, а тому ратифікувати Стамбульську конвенцію немає необхідності Україні!

Ось що говорить головний ініціатор цих законів, нардеп 8-9 скликання, Ірина Луценко: “Верховна Рада прийняла важливі законопроекти, спрямовані на захист жінок, дітей, сімей і прав людини в Україні.  В органів влади з’явились реальні механізми захисту всіх, хто постраждав від домашнього насильства. Буде профінансовано створення притулків, де жертви домашнього насильства зможуть пройти реабілітацію, отримати психологічну і юридичну підтримку. Буде створена «гаряча лінія», куди можуть звертатися за допомогою жертви домашнього насильства. Відтепер держава фіксуватиме таки випадки, поліція матиме повноваження реагувати, зупиняти домашнє насильство. Для кривдників передбачено цілий комплекс заходів – від корекційної роботи, адміністративних заходів до арешту і позбавлення волі на строк від 2 до 8 років. На кожен випадок цього ганебного явища буде реакція держави.”

Після таких слів авторки законопроекту виникає логічне запитання: якщо такі хороші та дієві закони, то що нам дасть конвенція? Додатковий захист від насилля? Відповідь очевидна: Конвенція попри захист від насилля,  вводить в законодавство гендерну ідеологію

Нещодавно посли ЄС і 21 країн оприлюднили звернення до України, аби вона забезпечила захист ЛГБТ та ратифікувала Стамбульську конвенцію. Цікавою є кінцівка даного звернення, де посли м’яко натякають, що вони дуже хочуть, аби Україна ратифікувала Стамбульську Конвенцію, і головне – підтверджують, що повна імплементація цієї конвенції допоможе забезпечити не викорінення насилля в Україні, бо ці закони уже є, але – захист  ЛГБТІК-людей в Україні. Чому??? А тому, що конвенція вводить гендерну ідеологію поруч із боротьбою з насильством.

«Ми продовжуємо закликати Україну повністю імплементувати Національну стратегію з прав людини та відповідний план дій і вжити інших необхідних кроків для забезпечення втілення всесторонніх анти-дискримінаційних заходів. Ми також підтримуємо прагнення українських жіночих та ЛГБТІК організацій до ратифікації Стамбульської Конвенції, яку Україна підписала в 2011 році. Ми вважаємо, що повна імплементація цієї конвенції збільшить захист жінок і ЛГБТІК-людей в Україні.»

У своєму зверненні посольства зазначають також наступне:

«Проте, ЛГБТІК-люди залишаються вразливими перед дискримінацією і навіть насильством на основі сексуальної орієнтації та/або гендерної ідентичності, як ми це бачили на прикладі недавніх злочинів на ґрунті ненависті та на прикладах порушення їхніх прав. Нова реальність всесвітньої пандемії і необхідність усамітнення в закритому просторі через COVID19 призвели до значного зростання випадків погроз, переслідувань і насилля стосовно людей у вразливому становищі, зокрема ЛГБТІК-людей. Ми також занепокоєні тим фактом, що в дебатах в Україні іноді йде атака на цінності інклюзії та толерантності. В той час, як ми визнаємо права кожного висловлювати свою точку зору в здоровому демократичному суспільстві, європейський і євроатлантичний шлях України включає повноцінний захист і підтримку людської гідності, рівноправність в користуванні правами людини і рівні можливості для кожного. Ми і надалі будемо підтримувати реформи в Україні і ми стоїмо поряд із ЛГБТІК-українцями, їхніми сім’ями та організаціями громадянського суспільства.»

ПС: А в цей час різного роду прибічники «рівності та справедливості» уже готуються до нових реалій у правовому полі України та проводять профілактичну інвентаризацію опонентів.  Так, на фейсбук-сторінці організації Фрідом Хаус Україна розміщено об’яву, що вони збирають дані наскільки в Україні поширена конверсійна (репаративна) терапія або «лікування» ЛГБТ+ людей, з метою змінити їхню сексуальну орієнтацію або ґендерну ідентичність на гетеросексуальну. Тобто мається на увазі терапія, коли лікарі, психологи, чи релігійні організації надають гомосексуалістам духовну чи психологічну допомогу, аби сприяти відновленню природньої статі (гетеросексуальності).

Ось, що каже Freedom House Ukraine про ціль свого опитування:

«Це опитування про конверсійну терапію має на меті збір даних про природу і розповсюдження конверсійної (репаративної) терапії в Україні та визначення чинних адвокаційних зусиль і стратегій на національному рівні, направлених на заборону таких небезпечних практик.

Конверсійна терапія – будь-яка форма втручання, включно з психіатричним, психологічним, медичним та релігійним «лікуванням» осіб, з метою змінити їхню сексуальну орієнтацію з гомосексуальної/бісексуальної на гетеросексуальну. Її також використовують з метою змінити ґендерну ідентичність з трансґендерної на цисґендерну. Іноді до такої «терапії» вдаються з примусу іншими. Однак трапляється, що людина сама шукає її, маючи надію на зміну.»

Дуже дивно виглядає ця ініціатива від «борців за недискримінацію та рівність прав». Адже вони з одного боку вимагають, аби в школах дітей навчали сексуальній освіті та пропагували їм одностатеві стосунки, а з іншого хочуть ЗАБОРОНИТИ людині, яка стала гомосексуалістом мати право повернутися до природньої статі (гетеросексуальної). Тобто навчання про те, що ти можеш мати не ту стать, яка є природньою – це можна, а повертатися до природньої статі – заборонено. Це схоже на якесь справжнє юридичне рабство, адже людину хочуть позбавити можливості та надії на відновлення статі на природню.

Ще більше насторожує те, що у своєму опитуванні дана організація особливий акцент робить на релігійні організації.

Ціль зазначеного вище опитування «заборонити небезпечні практики», виглядає не як рівність прав, чи свобода вибору, а має ознаки якоїсь диктатури.

Джерело: Всеукраїнський Собор

Be the first to comment on "Напередодні сутінків гомодиктатури"

Напишіть відгук