Події з 1 по 11 січня

Корпус Військових Капеланів

1 січня

Найкраще, як можна було завершити рік, це привезти від вас теплі слова, молитви, обійми і подарунки нашим дорогим Захисникам )))) Цю поїздку можна назвати одним словом – святкова. Ми роздавали солодощі і подарунки де тільки мали можливість. Нагородою були щасливі посмішки наших військових. Ми щиро дякуємо кожного, завдяки кому це сталося:

Юрій Скічко директор Світловодського річкового термінала, Мирослав Івасюк, приймальня Народного депутата Олеся Довгого, Лариса Москаленко, Людмила Слива, Ольга Клочко (Кременчук), Олег Шуньков,  Яна Роман, Олександр Яшний,  Ніна Макогон, Ірина Записоцька, управління культури Світловодської міської ради, колективи “Голубка” та “Мрія” та солісти Палацу культури, які у вільний від роботи час збирають донати для ЗСУ, друзі і всіх, кого відмітила. Разом переможемо

1 січня

Мали честь організувати ДЕНЬ ПОДЯКИ ЗСУ і гарно провести час з нашими героями! Дякуємо нашим ЗСУ та продовжуємо молитись за нашу країну! Разом з Богом до перемоги!

1 січня

Друзі, підтримайте молитвою! Наша команда сьогодні виїхала до хлопців на фронт. Дякуємо всім, хто підтримав нас фінансами , передав корисні речі, та частинку свого тепла. Дякуємо всім свідомим та небайдужим людямРазом ми сильні!

2 січня

Кращий початок 2024.  Зустріли його разом

Якими би малими не були сяйва цих свічок сенсу – за них ми тримаємось зараз.Ліхтарики нашого майбутнього – лиш тільки формуються. Колись вони засяють сонцем… треба тільки дійти.Плекаємо життя.  Підтримуємо один одного. Бережімо своє світло.

4 січня

«А почему я остался жив? С каждым взрывом я ощущал, что всё больше и больше земли на меня падало. Это был первый обстрел, который сопровождался мыслями о том, что я не доживу до завтра. Дыхание смерти, когда ты ощущаешь её, воздух…»

«Саме Бог привів мене на позицію, хоча я не мав там бути взагалі. Він мені підказав, що можна тебе викопати за допомогою магазина. Це також було вперше – викопувати людину за допомогою магазина…»

Дивовижна історія спасіння і неймовірна історія зустрічі на вечорі подяки ЗСУ.

https://www.facebook.com/watch/?v=1081419022901061

4 січня

В новому році продовжуємо служіння пораненим військовослужбовцям . 

Зустрічаємо Господа там, в шпитальних палатах, в реанімації. В кожному пораненому воїні. Слухаємо серцемОбіймаємо міцно.Не рахуємо любов грамами, а щедро віддаємо в серца тих, хто потребує. Тих, хто зустрічається на шляху. Мабуть в тому і полягає сутність віри- розуміти недостатність свого ресурсу, але при цьому робити, що можешь, і твердо чекати на поміч згори. Ми все витягнемо і залікуємо рани. І шрами носитиме з гордістю, бо вони ознака того, що ми живі.Життя переможе!

4 січня

Міжконфесійна команда капеланів – новий рівень служіння та підтримки нашого вояки на передовій!!!На фото ікона 104 бригади територіальної оборони Рівненщини. Автор ікони, солдат бригади, а в цивільному житті — іконописець Тимофій Папірний, розробив унікальний сюжет на прохання військових, дещо модернізувавши традиційну іконографію.

Під святим покровом-омофором митець зобразив захисників України різних часів: козаків, воїнів УПА та сучасних українських героїв.

4 січня

Цей рік ми не просто дякуємо Богу що нам добре, але намагаємося  жити так щоб інші люди дякували Богу за нас, адже в результаті нашого життя їм добре. Ми подолали тисячі кілометрів аби досягнути людей Євангелієм. Адже саме Євангелія приносить мир та дарує надію, відкриває прекрасне майбутнє. Подібно Христу. Він прийшов в цей світ та віддав Себе на Хрест за нас, щоб нам було добре! Я дуже вдячний кожному воїну та їх сім’ям за оборону та боротьбу яку вони несуть аби мені було легше, краще! Більшість з Вас свідомо вибрали думати про когось (про країну), а не про себе! Низький уклін! Да благословить Вас Господь!

В цьому році я очікую більше Божої сили, слави, могутності, чуда, миру, радості, утішення, Його праці в наших життях, нашій країні, наших сім’ях!  Пам’ятаймо, НЕ ДЛЯ НАС САМИХ МИ НАРОДЖЕННІ !!!

5 січня

Дорогі друзі!!! Маленький звіт по проєкту ” Різдвяні пакунки”  нашим військовим. Хоч можливо трохи із запізненням , але…!?Пригадуємо, що завдяки Вашій підтримці було зібрано та закуплено усі необхідні інгредієнти!! Кошти, які залишалися мали були піти на доставку адресних посилок!! А точніше, це були 8058.00грнОднак, завдяки тому, що на Новій пошті діє така програма, як промокоди на безкоштовне відправлення адресного вантажу волонтерами, то усі заплановані відправки були  надіслані нашим захисникам абсолютно безкоштовно!!За що – щира дяка!!!

Нами було прийнято рішення щодо розподілу залишу коштів на інші потреби!!Думаємо, що Ви були би не проти!!))А отже, ви допомогли  у придбані двох зимових шин на авто водієм котрого, є наш земляк !!!

Та додатково до пакунків було придбано 63 пачок фасованого печива!!!

У кожний пакунок було покладено малюнки від учнів Тиврівського ліцею та Жахнівської  гімназії!!!Хлопців це дуже розчулило!!! Також в час поїздки на схід представниками нашої команди  було передано частину наборів, у які додатково були  запаковані смаколики, які ще тепленькими через  нас передали жителі с. Жахнівка та колектив Жахнівської гімназії. Частину овочів та інших продуктів харчування було доставлено на південь у деокуповані населені пункти. Щиро дякуємо за не одноразову допомогу!!!

Та особлива подяка Вам від хлопців за дитячі малюнки, пасту Амосова та запашні пиріжечки!!!! Безмежна дяка та низьким уклін Вам усім, за те що не втомлюєтеся допомагати  нашим ЗСУ!!!  Та за  ДОВІРУ до нашої роботи!!!СЛАВА УКРАЇНІ!!СЛАВА НАШИМ ЗАХИСНИКАМ!!!

5 січня

“Мойсей підіймав свої руки, то перемагали ізраїльтяни. Він не міг ні їсти, ні спати, доки тривала битва. Коли Мойсей стомлювався, його руки тримали Аарон і Хур. Господь подарував перемогу ізраїльтянам через молитву Мойсея і меч Ісуса Навина.” Вихід 17.(Біблія) Ми також воюємо за наших бійців. Тих, хто воював за нас на полі бою, а зараз на лікарняному ліжку бореться за своє життя. І дякуємо тим, хто підтримує наші руки.

5 січня

Я вважаю «присутність» капелана та його готовність зануритися в хаос життя інших людей виявляються життєдайними для оточуючих. Християнські капелани істотно змінюють людей, яким вони служать, і впливають на обставини, в яких вони опиняються, пропонуючи втілену присутність і благодать Ісуса всім, хто бажає їх прийняти.

5 січня

Подяка від Хлопців усім Доброчинцям!

Фото як завжди для краси))

7 січня

“Госпітальне капеланство”.  Під такою назвою сьогодні відбувся чудовий семінар на базі Християнська Церква “Ранкова Зірка” м. Хмельницький. Головними спікерами семінару були діючі капелани, в яких величезний досвід роботи сьогодні у госпіталях, де перебувають поранені воїни: Вятржик Шура та Гердов Денис (Корпус Військових Капеланів ХСП ).Також своїм досвідом ділилися капелани Хома Валерій та Пєвнєв Віталій, психолог Дурдас Наталія.Під час війни ми не повинні будувати стіни між собою. Немає різних конфесій та деномінацій. Ми всі маємо об’єднатися заради однієї цілі: допомогти хлопцям вистояти, дати їм підтримку і прийняття, зайняти ті позиції, де ми будемо найбільш ефективними і наблизимо нашу країну до перемоги.Зібралися люди різних професій, різних конфесій та різних міст задля того, щоб зрозуміти як сьогодні служити тим, хто повертається з зони бойових дій з пораненнями як тілесними, так і душевними. Цьому потрібно навчатися всім, адже кожен з нас сьогодні чи завтра зустрінеться зі своєю некомпетенцією в спілкуванні з тими, хто пережив будні війни на передовій. Ми маємо навчати дружин, як підтримувати своїх чоловіків, що воюють. Ми маємо розуміти елементарні реакції військових, що у відпустці. Маємо знати яких питань варто уникати при розмові з тими, хто був у полоні, з пораненими, з вдовами…

Все це дуже важливо і дуже актуально!

Тож вдячні кожному, хто сьогодні долучився до цього семінару.

Сьогодні Україна стала більш підготовленою та більш обізнаною.

Адже ми – це і є Україна!

7 січня

Для Василя та хлопців – захисників. В рамках нашого військового капеланства підтримуємо духовно, та необхідними речами.

9 січня

Мали за честь відвідати, помолитися,  приготувати та привезти простої домашньої їжі, пригостити смачненьким та передати куплені і отримані НОУТБУКИ!!!!! нашим неймовірним Захисникам (А-ааааааа!!! Друзі!!!!! Я щаслива!!!) Безмежно дякую Марко Салабутін, вокальні колективи та солісти

10 січня

Житомир

Хочемо подякувати Beni Pashaa, Marek Gromotka та Парафія Воздвиження Святого Хреста м.Київ за те, що зробили Різдвяні і новорічні свята для Центр комплексної реабілітації “Вогник надії” більш добрими і солодкими!!!

Дякуємо, що Ви завжди допомогаете і піклуєтесь центром.

І також, подарунки для закладу полетіли від наших польських друзів. Щоб зима була більш теплішою, передали тепли, зимови куртки. 

10 січня

Слава Ісусу! На початку року відбулася зустріч капеланів на громадських засадах, які зібрались для визначення подальших напрямків діяльності та розвитку капеланського служіння для військових та їхніх родин, також під час зустрічі торкнулись питань щодо розвитку муніципального капеланства !Дякуємо, єпіскоп РО УХЦ ” Нове покоління” АНДРІЙ ТИЩЕНКО за присутність та благословіння на служіння! Корпус Військових Капеланів ХСП.РАЗОМ СЛУЖИМО – РАЗОМ ПЕРЕМОЖЕМО!

10 січня

Друзі, разом з вами, ми допомогли вже понад 4000 сімей, які постраждали від війни в Україні. Це як люди у прифронтових районах, так і сімʼї військових, сімʼї загиблих, чи тих, хто пропав безвісті. Сьогодні, чергова партія їде сімʼям військових. Дякуємо що ви продовжуєте підтримувати наше служіння!!! Особлива подяка Павлу Васильовичу, та Максу Бугам, за їхню невтомну працю! Хай Бог благословить вас і ваші сім’ї! Вірю, що близький той час, коли ми разом з усім багатостраждальним народом України будемо святкувати перемогу!!!

11 січня

Наша сила в єдності у Славі Всевишнього

Християнський Миротворчий Корпус

1 січня

Друзі, ми з дружиною Вікторія Зігерт, вчора зустрілись з Ангелом. Так, так, справжнім Ангелом Радості, Вікторія Андрущишина є цим Ангелом, котрий робить чуда радості на деокупованих територіях, створюючи святкову атмосферу там де на радість і усмішку вже втратили надію. В цей різдвяний час, Ангел зі своїми помічниками, відвідує з колядою та подарунками, як цивільних так і військових. хоч вона й Ангел, але на пальне потребує коштів. Звертаюсь з проханням допомогти заповнювати бак автомобіля.

5 січня

Ми пережили! Ми пережили цей важкий рік і не втратилися! Попри всі кризи, ми йдемо далі! Пліч о пліч покликані служити, вірити, любити

5 січня

,,Бути поруч” – це девіз нашої команди.Наше справжнє покликання – підтримувати Захисників та членів їх сімей.На днях провідали земляка Олександра, який після поранення наразі проходить реабілітацію.Тепло зустріли нас дружина та двоє дітей, які з нагоди різдвяно-новорічних свят отримали солодкі подарунки від команди ,,Атлант”.У дружній атмосфері обговорювали те, що наболіло, шукали шляхи та можливості вирішення проблемних питань… Підтримали морально… Таких зустрічей буде чимало… Оскільки кожен наш Воїн потребує належної уваги та підтримки з боку суспільства.

5 січня

З радістю у серці хочемо повідомити, що мали змогу долучитись до благодійної роботи Християнського Миротворчого корпусу

ГО “Крила для Родини” разом з вашою безцінною підтримкою організувала акцію “Подаруй вертеп дітям, які страждають від війни”, а також зібрала різдвяні книжкові подарунки для дітей   за сприяння фундації “Uskrzydlamy”Мета акцій полягала у тому, аби надати та поділитися радістю Різдва з дітьми, які проживають на деокупованих територіях, або є переселенцями, адже “Вертеп допомагає пам’ятати: в цей час День Народження Ісуса маємо святкувати!”Сестра Вікторія Андрущишина з ХСП Миротворчого корпусу “Ангели Радості” та велика кількість небайдужих волонтерів провели дітям та дорослим “Ангельські пригоди”.  У різдвяний період вони завітали з колядою до сімей у прифронтовій зоні.

Волонтери  занесли цим людям гуманітарну допомогу, але також радість про Добру новину, що народився Ісус, щоб нас спасти.

Ми щиро вдячні, що мали змогу внести теж свою лепту у цю величну справу.

Тільки разом ми можемо творити чудеса і наближати перемогу!

Нехай Господь благословить кожному хто долучився до цієї доброї справи.

9 січня

Хочу поділитися сьогоднішнім днем, яким, якщо доживу до онуків, обов’язково їм розповідатиму!Я мала завдання швидко зібрати і доставити важливий вантаж з пункту А в пункт Б. І перше, що було – це не сприйняття, бо теоретично сама я не багато мала можливості на реалізацію плану. Але перше Бог мене зустрів з людиною, яка сказала “Ти маєш це прийняти і виконати”. Ніби дрібничка, але, маючи купу інших завдань, мене це мобілізувало. Все робити по кроках, першочергово найважливіше! Аналізуючи день, можу свідчити, що все було ніби пазли, які лише потрібно було скласти до купи… Мене дідусь навчав уміти все робити самій, щоб не мати залежності, бути вільною. Розуміючи свій радикалізм, я не навчена просити допомоги. Але була ціль, яку потрібно було виконати попри все. Тут не було плану Наполеона, дрібничка, але важлива у часі війни. І я почала з “прохання”!Усі люди сьогодні, які випадково подзвонили, які поруч в команді, які працюють по сусідству і навіть зовсім не мої родинні зв’язки…усі вони склали пазл і нам вдалося, попри погодні умови!Маю усвідомлення, що допомога інколи була не для мене, але через мої руки, отже, через моє серце! І попри інколи моє  відсторонення, я безмежно дякую за свідчення підтримки і допомоги! Я теж лише маленький гвинтик, але як круто усвідомлювати наскільки ми разом можемо більше.

Сьогоднішній день – ціла казка, яка поєднала багато людей!

Ми переможемо не лише, тому, що боремось за своє! Ми переможемо, бо інші від орків. Маємо світло у собі, навіть якщо це не завжди видно, один лише маленький випадок, але об’єднав і запалив світло, яке таки в дорозі….до пункту Б! Дякую Богу, що маю свідчення!

Християнський Соціальний Простір

6 січня

Продовжуємо працювати у справі розвитку міжконфесійної суспільної ініціативи “Християни для України”. Українська Церква зараз, як ніколи покликана стати духовним стержнем боротьби за свободу для своєї країни та християнське майбутнє для свого народу.

8 січня

У важкі часи музика може стати справжнім порятунком. Коли ми у смутку, вона допомагає нам знайти розраду. Коли відчуваємо страх – шукаємо в ній спокою, коли впадаємо у безнадію, музика дарує нам сили жити далі. Наші новітні герої, які у даний час проходять лікування після отриманних під час бойових дій травмувань і поранень, з радістю прийняли запрошення на святковий концерт у супроводі Національного президентського оркестру та сестер Галини та Лесі Тельнюк «Різдвянні пісні», який проходив у Трапезному храмі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.  Під час  концерту «Тельнюк: Різдвяні пісні» пролунали різдвяні пісні, колядки, різдвяні колискові, пісні на вірші Кароля Войтили (папи Івана Павла ІІ), а також пісні на поезії Галини Тельнюк. Автором музики до програми стала Леся Тельнюк.Окрім культорологічної складової, важливою подією була зустріч з давніми друзями, яких ми побачили серед глядачів і це у першу чергу наша давня подруга, бойовий медик Юлія Паєвська («Тайра») та багато інших дорогих друзів!Низький уклін за організацію виїзду на концерт нашому пильному лікарю Олені Гриценко, ідейному натхненнику Alina Shaternikova та капелану-добровольцю Шура Вятржик за спеціалізований транспорт.Окрема подяка дирекції Національного Києво-Печерського заповідника за соціальні, культорологічні заходи для наших військовослужбовців і їх родин.Разом до нашої Перемоги!

8 січня

Наші на війні.Віктор Богдашевський – сержант, бойовий медик 127 Батальйон Територіальної Оборони м. Києва 112 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ. Коли вирішили вступити до лав ЗСУ?

Мій шлях до українського війська розпочався ще в 2015 році. Спочатку я був медиком в 93 бригаді Холодний Яр а вже під час повномасштабного вторгнення опинився в лавах 112 бригади, разом зі своїм сином Віталієм, який вже мав підписаний контракт резервіста з бригадою.

На початку повномасштабного вторгнення організував польовий шпиталь в приміщенні Парафіі Пресвятої Діви Марії Матері Церкви, звісно, з дозволу римо-католицького Ордену Братів Менших Капуцинів, і вже після того як все організував – доєднався до війська.

  Чим займались до війни?

Як і більшість людей, які взагалі не пов’язували своє життя і майбутнє з військовою службою, займався веденням бізнесу і нянчив онуків. Тобто вів звичайне цивільне життя Але вже з 2015 року не міг сидіти вдома, бо розумів, що це лише початок великої війни.

  Де виконували бойові завдання?

Спочатку, разом з побратимами брали участь в обороні Києва та звільненні Київської області, потім в складі батальйону працювали в Ямполі, далі був Бахмутський напрямок, Херсонщина…

  Є якась історія яку вам особливо запам’яталася з початку повномасштабного вторгнення ?

Є історія, яка здається мені не просто цікавою, а й трохи магічною . Одного дня ми їхали з побратимами через понтон, а на зустріч їхали жінки на позашляховику. Раптом машина з жінками різко скочується з понтона у воду і починає тонути. Ми бігом зупиняємось і я, взагалі не роздумуючи, стрибаю у воду, а побратими мені починають допомагати. А вже осінь, вода холодна. Але найголовніше було, що ми швидко зорієнтувалися, врятували жінок, надали першу допомогу і завезли на найближчий пост.

Коли ми поїхали далі, зловив себе на думці, що під час порятунку жінок, декілька разів бачив перед собою обличчя сина. А коли через декілька днів з ним зустрівся, то дізнався, що в той самий час, коли ми витягували постраждалих з води, Віталій, перебуваючи на ранковій пробіжці перед службою, потрапив під артилерійський обстріл в Ямполі і кинувся допомагати рятувати цивільних людей, які опинилися під завалами. Тобто виходить, що ми в один день, перебуваючи за багато кілометрів один від одного, робили одне і те ж – рятували людей.