Об’явлення Богородиці в Ла Салет відбулося у дуже непростий момент європейської історії та життя Церкви. Двом бідним пастушкам було довірено Послання для його передання сучасникам, в тому числі і Таємницю, яка в свою чергу мала бути розкрита пізніше у 1858 році – тобто в тому ж році, коли Богородиця з’явилася в Лурді, відкриваючи Епоху Ласк, що триває до сьогоднішнього дня. Насправді, ці два об’явлення Божої Матері складають одну цілість: у Ла Салет, як ми побачимо нижче, Вона оголосила про майбутнє світу до кінця часів і про вселенські покарання, які загрожували непокаяному людству; у Лурді, Вона стала ініціатором Потопу Благодаті, щоб відновити те саме людство і дати йому силу й підтримку відвернутися від зла. Об’явити Велике Попередження, але водночас явити Велику Милість – істинно у характері Господа. Глибокий зв’язок між Лурдом і Ла Салет втілює і Фатіма, яка у 1913 році стала кульмінацією цих надзвичайних спалахів Небесної Цариці в новітній людській історії. Отж детальніше про Об’явлення у Ла Салет.

19 вересня 1846 року “Прекрасна Пані” об’явилася двом дітям з містечка Кор  у Франції: 11-річному Максиміну Жіро і 14-річній Мелані Кальва, які пасли стада корів на альпійських луках Ла Салету. На той час ця високогірна місцевість була досить віддаленою від зовнішнього світу, адже сюди можна було добратися лише верхи на мулі або пішки. Діти походили з бідних сімей, не вміли ні читати, ні писати, не відвідували школи катехизму.

Максимін жив у Корі зі своїм батьком і мачухою. Його вихованням особливо ніхто не займався і більшість свого часу він проводив з козами і собакою в горах. Як і всі жителі Кор, Максимін розмовляв на провансальському діалекті і знав лише декілька французьких слів. Сім’я Мелані Кальва також жила в Корі. Оскільки в них було 9 дітей, а Мелані була четвертою, то ще з 10 років її віддали на роботу пастушкою. Вона працювала в сім’ї Пра з Абланде, одному з хуторів села Ла Салет.

Одного дня  діти разом пасли корів. На обід вони з’їли кусень хліб і сиру, спустилися до джерела, щоб напитися води, і згодом заснули. Раптом Мелані прокинулася і почала трясти Максиміна: “Максимін! Максимін! Треба подивитися на наших корів. Я не знаю, де вони!” Діти поспіхом піднялися на протилежний схил гори Гаргас. Корови мирно паслися, їх просто не було видно з глибини яру. Мелані спустилася до джерела, щоб забрати сумку з їжею і на середині пагорба зупинилась, заціпенівши зі страху: “Максимін! Подивись вниз на світло”. – “Де? Де?” – підбіг хлопчик. На місці, де вони відпочивали, висіла “вогняна куля” і ніби із середини кулі з’явилася жінка.

Спочатку вона сиділа на камені вся у сльозах, згодом підвелася і довго розмовляла з ними французькою мовою  та місцевою говіркою, не перестаючи плакати. Вона була одягнена, як жінка з тамтешніх околиць, у довгу сукню і великий фартух. На плечах мала хустину, перехрещену і зав’язану ззаду. На голові у неї був селянський чепець. Вінок із троянд прикрашав її голову. Троянди обрамляли також хустину, були на взутті. Над чолом виблискувало сильне світло, набуваючи обрисів діадеми. З плечей звисав тяжкий ланцюг. Легший ланцюг, що підтримував розп’яття, яке променіло світлом, висів на грудях. З однієї сторони хреста був молоток, а з іншої – кліщі.

Прекрасна Пані встала і заговорила французькою: «Підійдіть, мої діти, не бійтеся, я прийшла сюди, щоб розповісти вам велику новину. Якщо мій народ не хоче підкоритися, я буду змушена відпустити руку мого Сина. Вона настільки сильна і важка, що я не в змозі більше її стримувати. Протягом довгого часу я страждаю через вас! Я тільки хочу, щоб мій син вас не покинув і змушена невпинно Його про це благати, а ви не зважаєте на це! Скільки б ви не молилися і працювали, ви ніколи не зможете відшкодувати того болю, якого я зазнаю через вас».

«Вона була схожа на матір, яку образили діти, і яка прагнула сховатися в горах, щоб виплакатися»… Ми ковтали її слова… Плакала увесь час, поки з нами розмовляла», – говорили пізніше пастушки.

Богородиця довірила дітям Послання. Вона просила дітей передати її слова усьому людству – і зникла раптово, як і з’явилася. Відомості про Об’явлення розповсюдилися по околицях. У висохлому струмку, біля якого говорила «Прекрасна Пані», знову з’явилася вода, яка приносила оздоровлення. Після детального опитування свідків та досліджень фактів оздоровлення церковна влада підтвердила правдивість Об’явлення. Єпископ Гренобля Філібер де Бріяр 19 вересня 1851 року оголосив у своєму пастирському посланні, що «Об’явлення Пречистої Діви двом пастушкам на горі Ла Салет… містить всі ознаки правдивості і вірні повинні визнати його достовірність і безумовність». Цей пастирський лист був погоджений з Папою Римським Пієм IX. Сам же Папа сказав, що воно призначене для всього світу і спрямоване на порятунок людства від осуду. У 1852 р. тут було засноване згромадження Місіонерів Салетини, яке діє й досі. Їхній монастир відомий у цілому світі, а його осередки є й в Україні. 24 серпня 1852 р. Папа Пій IX ще раз нагадав про спорудження вівтаря у містечку Ла-Салет. Тією ж папською булою від 7 вересня було підтримано заснування Згромадження Богородиці з Ла Салету. Так, на горі зведено храм, монастир та готель для паломників. Місіонери поширюють Послання Богородиці і мають свої осередки у 25 країнах. Папа Римський Лев XIII здійснив канонічну коронацію статуї у Соборі Богородиці у Ла Салеті 21 серпня 1879 р.

Дещо з того, що сказала тоді пастушкам Богородиця у Ла Салет, стосувалося наступних подій у Франції та інших європейських державах. Все проголошене Нею згодом здійснилося у історії Церкви та народів цих країн. Однак, значна частина Послання актуальна і сьогодні та набуває все більшої важливості у світлі подій останніх десятиліть. Ось деякі тези з цього Послання:

… Бог вдарить незрівняним способом. Горе жителям Землі! Бог звершить Свій гнів, ніхто не зможе втекти від такої кількості накопиченого зла… Суспільство є напередодні найстрашніших лих і найбільших подій; слід очікувати, бути керованим залізним прутом і пити чашу гніву Божого…
… Нехай Папа буде попереджений про поборників чудес; бо прийшов час, коли найдивовижніші дива будуть ставатися на Землі і в повітрі… Поганих книжок буде дуже багато на Землі, і духи темряви будуть поширювати повсюду всесвітнє ослаблення у всьому, що відноситься до служіння Богу; вони будуть мати дуже велику владу над природою, існуватимуть церкви для поклоніння тим духам…

… Землю вдарять різні пошесті (крім чуми й голоду, які будуть загальні); будуть війни аж до останньої війни, під проводом десяти царів Антихриста, які будуть мати той самий намір і будуть одинокими керівниками світу. Перш ніж це станеться, буде свого роду фальшивий мир у світі, не будуть думати ні про що іншого, як тільки про розвагу; лихі віддадуться всякому роду гріхам, але діти Святої Церкви, діти віри, мої вірні послідовники, будуть мати довір’я до Божої Любови й до чеснот мені дорогих. Блаженні ті скромні душі під керівництвом Святого Духа! Я буду боротися разом з ними, поки не досягнуть повноти віку…


… Церква буде віддана великим переслідуванням; буде час темряви, Церква пройде через жахливу кризу. Забувши святої віри в Бога, кожна людина схоче керуватися сама собою і бути вищою від своїх подібних… весь порядок і справедливість будуть затоптані ногами, не буде видно нічого, крім вбивства, ненависті, заздрості, брехні й розбрату, без любові до батьківщини, ні до родини… Цивільні власті будуть мати ту ж саму мету, яка полягатиме в скасуванні й зникненні всякого релігійного принципу, щоб зробити місце для матеріалізму, атеїзму, спіритизму і всякого роду вад…
… Церква буде затьмарена, світ буде в жасі. Але ось, Енох та Ілля повні Духа Божого; вони проповідуватимуть силою Божою, і люди доброї волі повірять у Бога, і багато душ будуть потішені; вони звершать великі справи силою Святого Духа і засудять диявольські блуди Антихриста. Горе жителям Землі! Будуть криваві війни і голод, епідемії та хвороби; буде страшний град тваринам (d’une grêle effroyable d’animaux, sic); громи, які потрясуть міста, землетруси, які проковтнуть країни; буде чутися голоси у повітрі; люди будуть битися головами об мури, просячи смерті, а з іншої сторони, смерть буде їхнім катуванням; кров буде текти з усіх сторін. Хто зможе витримати, якщо Бог не скоротить час судової проби? Бог дасть Себе зігнути кров’ю, сльозами й молитвами праведних… всесвіт буде перейнятий терором, і багато дадуть себе спокусити; бо не поклонялися істинному живому Христові серед них. Настав час, щоб сонце сховалося, тільки віра буде жити…

… Праведні будуть сильно страждати, їх молитви, їх покаяння і сльози будуть підноситися до небес, і ввесь народ Божий буде просити прощення й милосердя, буде просити у мене допомоги й заступництва. Тоді Ісус Христос, актом Його справедливості та Його великої милості, на прохання праведних, накаже Своїм ангелам, щоб завдали смерті всім Своїм ворогам. Раптом, гонителі Церкви Ісуса Христа і всіх людей, відданих гріхові, загинуть і Земля стане як пустеля…

… Ось час: пропасть відкривається. Ось цар царів темряви, ось Звір зі своїми підданими, проголошуює себе Спасителем світу. Він з гордістю буде підноситися в повітря, щоб піднестися до Неба; він буде задушений подухом Святого Архангела Михаїла. Впаде, і Земля, що три дні буде в безперервних конвульсіях, відкриє своє нутро, повне вогню; він буде занурений навіки з усіма своїми послідовниками у вічних пропастях пекла. Тоді вода й вогонь очистять Землю і знищать усі твори людської гордості і все буде відновлене; будуть служити Богові та Його прославляти…

… Тоді зробиться мир, примирення Бога з людьми; будуть скрізь служити, величати і прославляти Ісуса Христа. Нові царі будуть правою рукою Святої Церкви, яка буде сильною, скромною, побожною, бідною, ревною і наслідницею чеснот Ісуса Христа. Євангеліє будуть проповідувати скрісь, а люди робитимуть великий поступ у вірі, бо буде єдність серед працівників Ісуса Христа, а люди будуть жити в страсі Божому…
… Я роблю посильний заклик до Землі; кличу істинних учнів живого Бога, який царює на Небесах; я закликаю справжніх послідовників Ісуса Христа, Який став людиною, одинокий і справжній Господь людей; я взиваю до моїх дітей, до моїх справжніх набожних, тих, що віддалися мені, щоб я їх провадила до мого Божественного Сина, тих, що несу немовби на своїх руках, тих, що живуть з мого духа. Накінець, я звертаюся до апостолів останніх часів, вірних учнів Ісуса Христа, які жили зневажені світом і самими собою, в бідності й смиренні, в погорді й тиші, в молитві й умертвінні плоті, в цнотливості і в злуці з Богом, у стражданні і незнані світом. Вже прийшов час, щоб вони вийшли й прийшли просвічувати Землю. Підіть і покажіться, як мої улюблені діти; я з вами і в вас, якщо ваша віра буде світлом, яке просвічує вас у ці дні горя. Хай ваше старання зробить спраглими слави й честі Ісуса Христа. Боріться, сини світла, ви, мале число, що це бачите; бо ось час часів, кінець кінців…