ООН проти коронавірусу і не тільки: дорога в пекло

Генасамблея ООН ухвалила Резолюцію глобальної солідарності в боротьбі проти COVID-19, ініціаторами якої виступили Гана, Індонезія, Ліхтенштейн, Норвегія, Сінгапур і Швейцарія, а співавторами – 188 держав, зокрема й Україна.

Зазначимо, що ухвалена резолюція, зокрема, підтверджує відданість міжнародній співпраці й центральній ролі ООН у глобальній відповіді на пандемію. У ній наголошується на необхідності дотримання всіх прав людини, уникнення дискримінації та ксенофобії. Крім того, документ закликає міжнародну спільноту ділитися інформацією, науковими знаннями й досягненнями задля боротьби з коронавірусом.

Однак, є і зворотній бік медалі у цієї важливої міжнародної ініціативи. Зокрема, Організація Об’єднаних Націй вимагає два мільярди доларів на нову програму, що повинна зупинити хворобу COVID-19, причому аборти вважає невід’ємною частиною цієї програми. Замість того, щоб допомагати жінкам зберігати дітей, щоб зупинити й без того жахливе падіння чисельності населення т.з. розвинених країн, ООН погіршує демографічну ситуацію. Заклик Генерального секретаря ООН Антоніо Гутерріша виділити 2 мільярди доларів США для допомоги країнам, що розвиваються, боротися з новим коронавірусом, опублікованим два тижні тому, неодноразово підкреслює “сексуальне та репродуктивне здоров’я та права” як пріоритетну сферу політики продовольчої безпеки та охорони здоров’я.

В свою чергу, співробітники Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) пропагують аборт як “основну потребу”. З початку пандемії коронавірусу, на початку березня, коли уряди зверталися до Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо того, як боротися з коронавірусом, чиновники зазначеного міжнародного агентства  пропагували аборти в  директивах «Клінічне ведення тяжких захворювань гостра респіраторна інфекція ».  “Жіночий вибір та права на охорону сексуального та репродуктивного здоров’я повинні дотримуватися незалежно від статусу COVID-19, включаючи доступ до контрацепції та безпечний аборт у повному обсязі закону”, – йдеться в посібнику ВООЗ, вказуючи, що невідомі ускладнення, пов’язані з вагітністю від нового коронавірусу.

Минулого тижня співробітники ВООЗ сказали, що  ВООЗ працює над тим, щоб наркотики для абортів вважалися “необхідними” під час  вебінару, який проводився журналом про аборти. Вона високо оцінила групи абортів, які закликають уряди визначити аборт “необхідним”. Вона також просунула офіційну точку зору ВООЗ, що там, де доступ до абортів важкий, жінки повинні здійснювати аборти самостійно.

І це не поодинокий прецедент. Це – СИСТЕМА.

Нещодавно, представник ООН та спеціальний доповідач Ахмад Шахід прийшов до висновку, що закони, засновані на традиційній моралі, що мають релігійний характер, повинні бути скасовані, якщо вони суперечать думкам вчених з прав людини та експертів ООН.  Зі слів спеціального експерта ООН з питань свободи віросповідання, погляди правозахисних органів ООН повинні мати перевагу над основними віруваннями багатьох провідних світових релігій, якщо мова йде про закон і політику. “Держави зобов’язані гарантувати всім, у тому числі жінкам, дівчатам та людям ЛГБТ +, рівне право на свободу віросповідання чи віри”, – сказав він, “в тому числі, створюючи сприятливе середовище, де можуть проявлятися плюралістичне та прогресивне саморозуміння”.

На думку Шахіда, для того, щоб забезпечити ці «саморозуміння», потрібно було б скасувати закони, що криміналізують аборт або різну сексуальну поведінку. Шахід зазначив, що закони, що стосуються абортів та гомосексуальної поведінки, часто виникають через застосування релігійних вчень щодо святості життя, сім’ї та сексуальної моралі. Не маючи прямого заклику до основних світових релігій, таких як християнство чи іслам, змінити свої доктрини, він спробував розмежувати “патріархальну” та “гендерно рівну” інтерпретацію релігійних вчень. У звіті цитується робота науковців, які працювали над просуванням «прогресивних» переосмислень традицій віри, додаючи, що джерелом гендерного насильства чи дискримінації є не обов’язково релігії, а, скоріше, певні їх тлумачення, «які не захищені як такі”.

Взагалі ж функціональне середовище ООН просто нашпиговане різноманітними структурами і експертними органами, які орієнтовані на остаточне і повне викорінення християнських засад життєдіяльності людської цивілізації, в першу чергу на руйнування інституту родини та штучне обмеження народонаселення. Одним із таких прикладів, зокрема, є одіозна інституція під назвою ООН- Жінки  або офіційно Структура Організації Об’єднаних Націй з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок. Це утворення розпочало свою роботу в січні 2011 року і уже встигло стати світовим пулом лобізму феміністичних ідей та просування ідеології ЛГБТ. Задекларована мета ООН-Жінки — посилення зусиль інших частин системи ООН, таких як ЮНІСЕФПРООН та ЮНФПА, кожна з яких продовжує роботу з гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок у своїх сферах відповідальності. Один з ключових аспектів мандата «ООН-жінки» полягає в здійсненні координації дій у сфері ґендерної проблематики та підтримка діяльності щодо всебічного врахування гендерного фактора в рамках усієї системи ООН. 13 квітня 2012 року на нараді Координаційної ради керівників системи ООН був прийнятий загальносистемний план дій ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок. Зокрема, наприкінці 2013 року «ООН-Жінки» запустила конституційну базу даних (http://constitutions.unwomen.org), в якій конституції 195 держав-членів і спостерігачів ООН розглядаються з точки зору гендерної рівності — іншими словами, ця інформація дає уявлення про те, якою мірою основні законодавчі акти різних держав гарантують і захищають — або, навпаки, ігнорують права жінок і дівчат. Але по своїй суті зазначена ініціатива є далекою від реального вирішення проблеми рівності чоловіків і жінок, оскільки в принципі відкидає християнське вчення про сім’ю.

Таким чином, замість того, щоб зайнятися своєю безпосередньою сферою відповідальності – забезпеченням миру, сталого розвитку та гуманітарної безпеки на планеті, ООН все частіше втручається у справи незалежних держав своїми нездоровими ініціативами, пропагуючи й нав’язуючи антихристиянські ідеї у глобальному вимірі. У той самий час переслідування  християн у світі драматично зростають: в деяких регіонах гоніння на християн за своїм масштабом і характером впритул наблизилися до рівня, що відповідає міжнародним визначенням геноциду за класифікацією ООН. Однак тут з боку структур типу ООН переважно панує тиша. Чи не дивно? Насправді ні…

1 Comment on "ООН проти коронавірусу і не тільки: дорога в пекло"

  1. Самое печальное, что такие взгляды все больше воспринимаются населением планеты и законодательными системами государств! Господь поругаем не бывает, что посеет человек то и пожнет…

Напишіть відгук