Польща-ЄС: протистояння цивілізацій

Нещодавно чинний президент Польщі Анджей Дуда з відривом всього у два відсотки голосів  виграв президентські вибори і залишився на посаді на другий термін. Як відомо, його опонентом був ліберальний кандидат Рафал Тшасковський, який є прихильником всього, що асоціюється сьогодні з сучасною прогендерною Європою. При цьому, Анджей Дуда переміг у семи східних воєводствах Польщі в той час, як Рафал Тшасковський здобув перемогу у дев’яти західних. За Дуду у сільській місцевості та невеликих містах голосували 63,2% виборців, а за Тшасковського 36,8%. Водночас у великих містах (більше 500 тисяч мешканців) Тшасковський отримав 66,5% голосів, а Дуда лише 33,5%. За Дуду голосувало 34,1% тих, хто має вищу освіту, а за Тшасковського відповідно 65,9%. Зате Дуда отримав 74,7% голосів тих, хто має середню спеціальну освіту і 77,3% тих, хто має лише середню освіту, а у Тшасковського ці показники становлять відповідно 25,3% та 22,7%. За Дуду свої голоси віддали 51,3% чоловіків, а Тшасковському 48,7%. В свою чергу 50,4% жінок голосували за Тшасковського, а за Дуду 49,6%. І найцікавіше: за Дуду проголосувало 61,7% людей у віці, старшому за 60 років. А за Тшасковського 64,4% молодих людей у віковому діапазоні 18-29 років.

З огляду на наведену статистику, постає логічне запитання: що буде з християнською Польщею завтра?.. Зараз виграна тактична битва, але стратегічна війна за Польщу триває… Духовна і світоглядна війна… Зокрема, полем бою стануть серця і уми молодих освічених урбанізованих поляків, яких, хочеться вірити, ще остаточно не втрачено. Час не чекає. І консервативна прокатолицька команда Анджея Дуди не схильна зволікати.

27 липня міністр юстиції Польщі Збігнев Зьобро заявив, що розпочинає підготовку формального процесу виходу держави із Стамбульської конвенції. Він заявив, що документ є шкідливим, оскільки вимагає від системи освіти навчати дітей гендерним ідеям. Щодо очікуваних звинувачень у незахищеності жінок перед домашнім насильством, то політик запевнив, що реформи, запроваджені в країні в останні роки, забезпечують достатній захист для жінок.

Стамбульська конвенція неодноразово критикувався у Польщі через свій маніпулятивний зміст. За словами польського міністра юстиції, її положення суперечать правам батьків, а також містять елементи ідеологічного характеру. Збігнев Зьобро заявив, що конвенція сприяє «побудові так званої соціокультурної статі на противагу біологічній статі», звинувативши таким чином авторів конвенції у наслідуванні основної ідеї ґендерної теорії – існування так званої «соціальної статі».

Курс на вихід зі Стамбульської конвенції відповідає підписаній Анджеєм Дудою «Сімейній карті», яка забороняє пропаганду ґендерної ідеології серед дітей та одночасно захищає жінок і посилює відповідальність за домашнє насильство на національному рівні.

Майже 100 місцевих органів самоврядування Польщі – повітів і воєводств – оголосили себе «вільними від ЛГБТ-ідеології». Мапу цих територій станом на лютий 2020 року оприлюднено на сайті Atlas Nienawisci.

Зеленим позначено органи самоврядування, які відхилили резолюцію. Жовтим – де триває лобіювання резолюції

Історія почалася у лютому 2019 року, коли президент (аналог посади міського голови в Україні) Варшави Рафал Тшасковський заявив про намір включити інформацію про ЛГБТ у програму сексуальної освіти. Право-консервативні сили різко на це відреагували. Зокрема, лідер партії «Право і справедливість» (PiS) Ярослав Качинський назвав права ЛГБТ «імпортом», який загрожує Польщі, а краківський архієпископ – «веселковою чумою». Консервативне видання Gazeta Polska роздавала читачам наліпки «Зона, вільна від ЛГБТ».

Восени PiS проштовхнула в парламенті законопроєкт «Стоп педофілії», який фактично криміналізує сексуальну освіту, адже запроваджує кримінальне покарання за «пропагування сексуальної активності серед неповнолітніх».

Починаючи з березня 2019 року, окремі повіти та воєводства почали ухвалювати резолюцією, яка проголошувала територію «вільною від ЛГБТ-ідеології». Зараз ці зони становлять третину Польщі, концентруючись на сході – зокрема, це Свентокшиське, Підкарпатське, Малопольське та Люблінське воєводства, які вважаються історично найконсервативнішою частиною країни.

Резолюції мають суто декларативний характер, але правозахисники вважають, що такі документи небезпечні тим, що стигматизують та виключають із суспільства гомосексуальних, трансгендерних та інших людей, яких об’єднує абревіатура ЛГБТ+.

Відповідь ЄС не заставила себе чекати. У грудні 2019 року Європарламент ухвалив резолюцію, яка засуджує проголошення «вільних від ЛГБТ» зон у Польщі.

Рішення польської влади вже розкритикували чимало євродепутатів. Найбільш радикально своє обурення висловили ліві політики. Лідер іспанських соціалістів Іратсе Гарсія Перес назвала рішення польського уряду «ганебним». Бельгійський євродепутат Гі Верхофштадт, коментуючи новину, назвав слова Зьобро «скандальними».

Польщі можуть загрожувати фінансові втрати, якщо вона вийде з європейського договору про запобігання насильству щодо жінок. Про це заявив французький міністр у справах Європи Клеман Бон, повідомляє Українська правда з посиланням на  Європейська правда та Reuters. Як зазначив міністр, Польща може отримати “удар по гаманцю” завдяки новим механізмам в бюджеті ЄС, якщо вона вийде з договору. “Якщо це станеться, то будуть наслідки”, – сказав Бон.

У Польщі шістьом містам, які оголосили себе «сферами вільними від ЛГБТ» відмовили у фінансуванні проєктів з боку ЄС. Про це у Твіттері повідомила комісар ЄС з питань рівності Гелена Даллі, передає Громадське радіо. «Держави-члени та органи державної влади повинні поважати цінності та основні права ЄС», — пояснила вона. За рейтингом організації ILGA-Europe, опублікованим у травні, Польща посіла останнє місце серед країн ЄС за рівнем забезпечення прав сексуальних меншин. У цьому рейтингу Країни оцінюють за широким спектром критеріїв, зокрема, йдеться про рівність, мову ненависті, законодавче визнання гендерної ідентичності тощо.

Чи можна назвати очікуваною реакцію менстрімного соціал-ліберального європейського політикуму? Звичайно, так. Вони не перший рік демонструють кричущу нетерпимість до будь-яких поглядів, думок (а тим паче політичних рішень), які йдуть в розріз із звичною ліволіберальною повісткою на континенті. Польща не єдина держава Європейського Союзу, в якій Стамбульська конвенція стала предметом дискусії. Ратифікувати документ раніше відмовилися Угорщина та Словаччина. Парламенти наших сусідів відкинули договір, пояснюючи це тим, що він суперечить конституційному визначенню шлюбу як гетеросексуального союзу, за що неодноразово критикувалися ліберальнішими колегами.

Для України ця тема теж залишається актуальною. Стамбульська конвенція (Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству) – це міжнародна угода, підписана 48 державами ще в 2011 році, однак не всі її ратифікували. Попри гучну й благородну назву, документ містить низку небезпечних положень, які підміняють причини насильстао в сім’ї, а також покладають явно ідеологізовані зобов’язання на державу-підписанта. Основна небезпека конвенції полягає у трактуванні домашнього насильства як наслідку дискримінації за «ґендерною» ознакою, а також  «традиційної форми поведінки чоловіків і жінок». Натомість автори конвенції повністю проігнорували такі явні причини насильства як алкоголізм та вживання наркотиків.

Сьогодні низка організацій, що називають себе правозахисними активно лобіюють ухвалення Верховною Радою закону щодо ратифікації Стамбульської конвенції, аргументуючи це «захистом жінок від насильства». Однак апеляція щодо боротьби з домашнім насиллям шляхом ратифікації конвенції є маніпулятивною, адже у 2018 році парламент вже прийняв Закон про запобігання та протидію домашньому насильству , який повністю охоплює всі види можливого насилля в сім’ї та встановлює досить серйозну відповідальність (як адміністративну, так і кримінальну). Реальна різниця між національним законом і Стамбульською конвенцією полягає в ідеологічно забарвлених положеннях щодо причин насильства та використанні термінів “ґендер” (і похідні) та “сексуальна орієнтація”, а тому необхідності ратифікувати саме конвенцію просто немає.

Джерела:

https://sobor.com.ua/news/yevrosoyuz-pochav-shantazhuvati-polshu

http://c4u.org.ua/polshcha-robyt-pershi-kroky-dlia-vykhodu-zi-stambulskoi-konventsii/

https://sobor.com.ua/news/u-polshi-shistom-mistam-vidmovili-u-finansuvanni

https://hmarochos.kiev.ua/2020/02/29/majzhe-tretyna-polshhi-ogolosyla-sebe-zonoyu-vilnoyu-vid-lgbt-mapa/

Be the first to comment on "Польща-ЄС: протистояння цивілізацій"

Напишіть відгук