Побутує думка, що між наукою і релігією ведеться непримиренна боротьба. Цим вченим віра не завадила зробити великі відкриття, а навпаки — спонукала досліджувати світ, створений Богом. Вони жили в різний час, народилися в різних країнах, працювали в різних наукових сферах, але всіх їх об’єднувала любов до науки і до Бога.

Майкл Фарадей (1791-1867) – англійський фізик, відкрив електромагнітну індукцію, що лежить в основі сучасного промислового виробництва електрики. Створив першу модель електродвигуна, засновник вчення про електромагнітне поле.

«Як сльози виходять з серця і спрямовані до серця, так і Біблія походить від Бога, і той, хто від Бога, слухає її голосу».

Йоганн Кеплер (1571-1630) – математик і астроном, встановив закони руху планет навколо Сонця (Закони Кеплера).

«Великий наш Господь і велика держава Його, і премудрості Його немає кінця. Хваліть Його сонце, місяць і зірки, і планети, – якою б мовою прослава не відбувалася. А також ви, свідки Його відкритих істин, і ти, душе моя, віддавай честь і славу Господеві все твоє життя».

Вільям Томсон Кельвін (1824-1907) – британський вчений, який допоміг закласти основи сучасної фізики. Відомий своїми роботами в області термодинаміки, механіки, електродинаміки.

«Не бійтеся бути вільнодумцями.  Якщо ви мислимите глибоко, то через науку знайдете віру в Бога».

Готфрід Вільгельм Ляйбніц (1646-1716) – німецький вчений, який створив комбінаторики як науку, заклав основи математичної логіки, описав двійкову систему числення. У механіці ввів поняття «живої сили» (прообраз сучасного поняття кінетичної енергії), сформулював закон збереження енергії, в психології розвинув вчення про неусвідомлене психічне життя.

«У Бозі полягає могутність, яка є джерелом всього»

Джордж Габріель Стокс (1819-1903) – британський математик і фізик ірландського походження. Працюючи в Кембриджському університеті, він збагатив науку власним внеском в гідро- і газодинаміку, оптику і математику.

«Я не знаю жодних здорових висновків науки, які б суперечили християнській релігії».

Роберт Бойль (1627-1691) – англійський хімік, фізик і філософ. Вперше ввів наукове поняття «хімічний елемент». Один із засновників якісного хімічного аналізу. Відкрив закон про залежність обсягу газу від тиску (Закон Бойля).

«Численність, краса і впорядкованість небесних тіл, досконалість тварин і рослин та інші явища природи справедливо спонукають розумного, неупередженого спостерігача зробити висновок про існування вищого, могутнього, праведного і благого Творця».

Френсіс Бекон (1561-1627) – англійський філософ, відомий тим, що почав науковий метод дослідження, заснований на експериментуванні та індуктивному мисленні.

«Для того, щоб не впасти в оману, у нас є дві книги, які ми повинні старанно вивчати. Перша з них – Святе Письмо, яке є Одкровенням Бога. Друга ж – саме творіння, яке свідчить про Божу Силу».

Макс Планк (1858-1947) – німецький фізик, який зробив великий внесок у розвиток різних областей фізики, але більше відомий за створення квантової теорії, яка зробила революцію в розумінні атомних і субатомних світів.

«Релігія і природознавство потребують віри в Бога. При цьому в релігії Бог стоїть на початку будь-яких роздумів, а у природознавстві – наприкінці. Для одних він означає фундамент, а для інших – вершину побудови будь-яких світоглядних принципів».

Ісаак Ньютон (1642-1727) – англійський вчений, який заклав основи сучасного природознавства, творець класичної фізики. Сформулював закони руху, відомі як Закони Ньютона і закон всесвітнього тяжіння.

«Чудесна будова всесвіту і гармонія в ньому можуть бути пояснені лише тим, що всесвіт  був створений за планом Всевідаючої і Всемогутньої Істоти. Ось моє перше і останнє слово».

Джеймс Клерк Максвелл (1831-1879) – шотландський вчений, який створив теорія електромагнітного поля, розробив теорія світла.

«Молись до Нього про те, щоб постійно мати Його в своєму полі зору, адже Він – людина, і тому ми в змозі дивитися на Нього, крім того, Він – Бог, і тому може створити з нас нове творіння на Свій образ».

Джордж Берклі (1685-1753) – англійський філософ, відомий своєю системою спіритуалістичної філософії; доводив неспроможність матеріалізму.

«Бог мені свідок, що я був і все ще залишаюся при повному переконанні в не існуванні матерії».

Макс Борн (1882-1970) – німецький фізик-теоретик, один із творців квантової механіки. Дав статистичну інтерпретацію квантової механіки. Автор праць з динамічної теорії кристалічної решітки, атомної фізики, оптики, філософії природознавства. Лауреат Нобелівської премії.

«Багато вчених вірять в Бога. Ті, хто каже, що вивчення наук робить людину атеїстом, мабуть, якісь смішні люди».

Вернер Форсман (1904-1979) – німецький лікар, завідувач хірургічного відділення при Євангелічної лікарні в Дюссельдорфі, лауреат Нобелівської премії в галузі медицини. Нагороджений медаллю Лейбніца Німецької академії наук (1954) і золотою медаллю Товариства хірургічної медицини Феррари, Італія (1968).

«Бог створив світ і дав світові закони. Ці закони залишаються без змін. Духовні задуми і сили цього світу також незмінні».

Нільс Бор (1885-1962) – данський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики. Створив першу квантову теорію атома, брав участь в розробці основ квантової механіки. Зробив значний внесок у розвиток теорії атомного ядра і ядерних реакцій, процесів взаємодії елементарних частинок з середовищем.

«Не наша справа наказувати Богові, як йому слід керувати цим світом».

Галілео Галілей (1564-1642) – італійський філософ, математик, фізик, механік і астроном, що зробив винятковий вплив на науку свого часу. Першим використовував телескоп для наукових відкриттів, якими стали супутники Юпітера, плями на Сонці, гори на Місяці, і фази Венери. Захисник геліоцентричної системи Коперника і засновник експериментальної науки.

«Природа, без сумніву, є Друга Книга Бога, від якої ми не повинні відмовлятися, але яку ми зобов’язані читати».«У виявах природи Господь являється нам не менш захопливим чином, ніж в божественних віршах Біблії».

Тетяна Трачук для Дивен Світ

Джерело