Події з 1 по 15 жовтня

Корпус Військових Капеланів

1 жовтня

Сьогодні ми відмічаємо день Збройних сил України. І не всі знають, що в складі ЗСУ існує окремий рід сил- Сили спеціальних операцій (ССО), до складу якого входять частини спеціального призначення і підрозділи інформаційно-психологічних спеціальних операцій, що комплектуються спеціально навченими фахівцями, які мають спеціальні можливості у сферах розвідки, прямих акцій та військової підтримки для виконання складних, небезпечних, інколи політично чутливих операцій, що проводить командування ССО

1 жовтня

Пару днів тому відбулася гуманітарна поїздка до незламного м. Харкова: ми зустрілися з місцевими ВПО та одинокими літніми людьми, що потребують допомоги. Передали продуктові набори та засоби гігієни. Намагаємось не забувати і про таких людей теж, спілкуючись і підтримуючи їх сьогодні чим можемо.

Також, слово послання “Бог любить тебе” в наш час дуже актуальне – люди дякують Богу за підтримку!

Дякуємо всім, хто допомагає робити добрі справи!

2 жовтня

Пройшла перша ознайомча онлайн-зустріч учасників Фронтового Хабу Корпусу Військових Капеланів ХСП.

Далі – вироблення базової дорожньої карти і системний рух вперед.

4 жовтня

Усім мира та добра! В день ЗАХИСНИКІВ та ЗАХИСНИЦЬ наша команда Капеланів,

Корпус Військових Капеланів #ХСП#, завітали привітати наших козаків до шпиталю,як кажуть ні словом а ділом, хоча ми і словом привітали наших хлопців подарували їм символічні подарунки котрі нам передали та зробили дітки, за це безмежна дяка Буднику Дане.Також були сладенькі подаруночки прикрасити хлопцям святковий настрій! Хочем ще раз привітати та безмежно подякувати тим хто береже нашу неньку УКРАЇНУ, ми перед ВАМ наші герої неоціненному боргу та ніколи не зупинимося ВАМ це казати!!!!!!!!!!!

СЛАВА УКРАЇНІ!ГЕРОЯМ СЛАВА!

7 жовтня

Молитва за наших воїнів!

Передвічний Творче, Боже миру і добра, своєю незбагненною потугою стань сьогодні на захист твоїх вірних синів і доньок, що, ризикуючи власним життям, стали на захист свого народу.

Будь для кожного з них силою і міццю, вірною опорою у миті випробувань і світлим обрієм у сутінках загроз. Увінчай їхні зусилля перемогою добра над злом, правди над брехнею, справедливості над кривдою. Підведи кожного, хто спіткнеться; поверни кожного, хто загубиться; звесели кожного, зраненого серцем; воскресіння даруй усім полеглим за своїх братів і сестер. Зроби їх надійною опорою для українського народу – його щитом і його надією. А в грізному клекоті бою дай кожному з них сили й відваги не зійти з дороги, що веде до остаточної перемоги.

Боже, нехай буде завтра, і нехай буде мирний світанок, а на його сторожі нехай вірно стоїть відважний захисник України – український воїн.

7 жовтня

Міжконфесійна капеланська команда зі складу Оперативного Капеланського Резерву – спецпідрозділу Корпусу Військових Капеланів ХСП. Чергова місія у бойових підрозділах завершена.

 У складі команди спільно служили п’ятидесятник, римо-католик, православний і месіанський єврей. 

Дякуємо Службі військового капеланства ЗСУ за довіру та співпрацю!

7 жовтня

«954 дні… Майже тисяча днів випробувань, болю, втрат… Хто ми? Куди йдемо? У що віримо? Ця криза – не лише випробування нашої сили, але й перевірка нашої віри, надії та любові…  Ця війна стала для нас одночасно і Пустелею смертної тіні, і Горою Преображення. Вона оголила найгірше і найкраще в нас. Але чи готові ми прийняти урок, який Бог нам через неї дає?

Чи готові ми, як Ной, будувати ковчег надії з уламків нашого зруйнованого світу? У час, коли все навколо кричить про загибель, чи зможемо ми почути тихий голос Духа Святого, що кличе нас бути Його співтворцями? Коли насильство війни наповнює нашу землю і душу, чи знаходимо ми в собі сили будувати Нове Життя серед руїн?

Чи готові ми, як Авраам, вірити в обітницю Життя на Горі Відчаю, коли реальність говорить про протилежне? Коли все, що ми бачимо – це попіл наших мрій, чи вистачить нам віри побачити в цьому попелі насіння нового життя?

Чи готові ми, як Мойсей, залишити знайомий Єгипет заради невідомої Обітованої землі? Чи зможемо ми, як ізраїльтяни перед Червоним морем, не знаючи, що буде далі, довіритися Богу, коли здається, що шляху вперед немає?

Чи готові ми, як Ісус Навин та Калев, побачити можливості там, де інші бачать лише загрози? Чи вистачить нам мужності увійти в землю велетнів наших страхів і попри нездоланні, здавалося б, перешкоди мати сміливість рушити вперед?

Чи готові ми, як Яків, боротися з Богом, щоб отримати нове ім’я і нову сутність? У найтемніші години війни, чи наважуємося ми вимагати благословення для нашої землі, навіть якщо це означає болісну внутрішню боротьбу і зламаність? Чи готові ми пройти через ніч сумнівів, щоб зустріти світанок оновлення?

Чи готові ми, як Єремія, бачити надію посеред руїн нашого сучасного Єрусалиму? Коли наші міста і села лежать в руїнах, чи віримо ми у їхнє відродження? Чи здатні ми плакати з нашим народом, але водночас пророкувати йому надію на відновлення і потішати його?

Чи готові ми, як Йона в череві кита, зустрітися з власними страхами і визнати свої помилки та слабкості, щоб через це прийти до глибшого розуміння Божої милості до іншого? Чи здатні ми повірити, що навіть у мороці підводного світу Бог не залишає, а направляє нас?

Чи готові ми, подібно до Естер, знайти мужність діяти, коли на кону доля нашого народу? Коли від нашого вибору залежить майбутнє багатьох, чим ми готові ризикнути заради вищої мети? Чи зможемо ми подолати свій страх і стати на захист тих, хто не може захистити себе сам?

Чи готові ми, як апостоли після розп’яття Христа, повірити в нове Життя посеред смерті і відчаю? Коли все здається втраченим, чи здатні ми побачити промінь надії у Гробі? Чи можемо ми повірити в воскресіння нашої країни, навіть коли вона здається похованою?

Чи готові ми, подібно до Павла, перетворити наші страждання на свідчення Божої благодаті для світу? Чи зможемо ми знайти сенс у наших випробуваннях і використати їх, щоб допомогти іншим? Чи віримо ми, що нага історія болю і горя може стати історією надії для когось іншого?

Ця війна – наш Єгипет, наш Вихід, наша Пустеля і наша Обітована земля водночас. Ми проходимо крізь Долину темряви і смерті, але несемо в собі іскру світла і життя. Наша боротьба – це не лише про територію чи ресурси, це битва за власне серце і душу. Чи зуміємо ми зберегти це світло і пронести його крізь ніч до Світанку?

Ця війна – наш Сад Гетсиманський, наша Голгофа і наше Воскресіння одночасно. Ми розпинаємо старе життя і воскресаємо до нового. Кожен із нас покликаний бути і жертвою, і священником, і будівничим Божого храму Людяності…

7 жовтня

Чого найбільше потребують ветерани та військові, що повертаються в цивільне оточення під час відпустки/відновлюються після поранення?

Як їх можна підтримати?

Про це на форумі “Всі діти – наші” – спільна відповідальність за майбутнє країни” говорив Борис Пушкель, член ради Корпусу військових капеланів Християнської Служби Порятунку, голова ГО “Християнське військове братство”, пастир-рабин месіанської спільноти “Бейт Шалом”.

В рамках панельної дискусії «Реабілітація та реінтеграція захисників у їх сім’ї та соціальні статуси поза військовою службою» пан Борис поділився власним досвідом військовослужбовця та баченням взаємодії/взаєморозуміння ветеранів та цивільних людей. А також розказав представникам десяти територіальних громад про суть служби військових капеланів та потенціал співпраці.

На запрошення організаторів форуму, @СОС Дитячі Містечка, пан Борис та

Світлана Приходько (капелан ХСП, заступниця селищного голови Брусилівської СР) приєдналися до обговорення проблематики реінтеграції захисників, нетворкінгу, а також відвідали реабілітаційне відділення лікарні інтенсивного лікування Боярської міської ради.

9 жовтня

Сьогодні,8 жовтня,відбулась група “Відновитись заради життя” в рамках нашого Ветеранського хабу. Участь приймають жінки і матері наших Захисників. Мета-об’єднатися і разом боротися проти викликів,що кидає нам життя.

9 жовтня

Мали за честь приймати участь у панельній дискусії на тему шпитального капеланства

Це важливий досвід і обмін думками від штатних капеланів

Дякуємо від щирого серця за Ваше служіння

Тільки разом до перемоги

9 жовтня

Кременчуцька виховна колонія для неповнолітніх

29.09.2024

“Тому зараз немає осуду для тих, хто в Ісусі Христі, бо Закон Духа життя через Ісуса Христа звільнив вас від закону гріха та смерті.” (Римлянам 8:1-2)

Кожна біблійна зустріч з вихованцями колонії особлива!

От і на цей раз були перевершені всі наші сподівання, Бог таким чином все облаштовує, що ніякі зовнішні фактори не можуть завадити спілкуванню з підлітками.

Відчувалась радість довгоочікуваної зустрічі, була присутня щира дружня атмосфера, лунав сміх, вільне спілкування дітей зі служителями і між собою, відкриті серця і зацікавлені очі, усмішки на обличчях – все це, завдяки Божій присутності, через прославлення, через Слово Боже, через молитву!

Був час і на пісні про Бога і до Бога, і на наставницьке Слово від капеланів, і на спілкування в малих групах, і на особисту духовну підтримку вихованців, і на молитву за кожного підлітка, бо кожний дуже важливий і дорогоцінний для Господа!

Був час і на прояв талантів у вигляді творчіх виступів, спортивних досягнень і дружніх змагань.

Добрий і гарний був час!

Дякуємо адміністрації установи в особі Олена Удовицька за активну діяльність щодо сприяння духовному вихованню підлітків та всебічному розвитку для подальшої їх ресоціаліації!

Вдячні Господу за благодійників, які своєю фінансовою участю дають можливість здійснювати подібні заходи духовного виховання та піклуватися про потреби дітей!

Подяка Yulya  Sokol за допомогу підліткам!

Чужих дітей не буває!

Слава Господу за батьківське серце кожного служителя!

10 жовтня

Дякую Богу і всій команді які підтримують наших захисників! Школа мистецтв «ВіватКороль» із Галиною Михайлівною, центру допомоги Лілі Лях, була організована поїздка до наших воїнів із митою духовно- психологічної підтримки!!!

10 жовтня

Життя під ворожим вогнем давно стало болісною повсякденністю для мешканців бериславщини, Херсонської області. Розбиті вщент приватні будинки, лікарні та освітні установи. Відсутність крамниць, аптек, води, електрики, можливості безпечно пересуватися дорогами та навіть стежками… Загиблі та скалічені родичі.  Зруйновані долі тисяч розпорешених родин, та непередбачувана кожна наступна мить життя. Саме мить, а не день і тим паче не далеке майбутнє. Тут усе вимірюється одним днем. Бо диявольська рулетка війни невідомо кого обере своєю жертвою наступної миті.

Тому допомога нашим співвітчизникам, що перебувають у надзвичайно скрутному становищі третій рік війни є вкрай необхідною для їхнього вижиаання.

11 жовтня

Слава Ісусу!

  Мт 5:16: “Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.”

  Дякую кожному причетному хто допоміг цей день наповнити добром!

РАЗОМ ВСЕ ЗДОЛАЄМО!

13 жовтня

Закритий допрем’єрний показ документального фільму “Бути поруч”. Про капеланське служіння воїнам у самому пеклі війни.

Дякуємо Службі військового капеланства ЗСУ за запрошення!

Дякуємо Богу за привілей бути причетними до цієї Великої Справи!

13 жовтня

Спілкувалися зі священниками Києво-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні на тему : “Духовно-психологічна підтримка людей, які страждають від наслідків війни”.

Церква чуває, Церква готується, Церква діє!

14 жовтня

10-11 жовтня у Києві відбувся Міжконфесійний форум військових капеланів «Об’єднані в служінні», який проводився за ініціативи Ради Євангельських Протестантських Церков України (РЄПЦУ).

Наші капелани-протестанти теж брали участь у зазначеному форумі.

 Все на славу Божу, все на благо України!

14 жовтня

Не втомлюємось допомагати та підтримувати

Це те маленьке, чим можемо віддячити нашим захисникам, які як і всі з нас, не були народжені для війни, але зробили свій вибір та взяли на себе відповідальність у найтемніший для нашої Країни час

Наші молитви за тих, хто тримає й тримається (іноді з останніх сил), хто платить надвисоку ціну, втрачаючи здоровʼя та життя, але не припиняє боротися

Нехай завжди стає вам сил та духу. Нехай оберігає вас Господь

А ми завжди поруч

Цінуємо тим, що ви довіряєте нам свої історії, що звертаєтесь до нас по допомогу

Шанс на майбутнє у своїй країні ми маємо при спільних зусиллях та спільної відповідальності.

Тому гуртуймося, друзі!

Не час опускати руки та зневірюватися. Час подвоїти зусилля у допомозі нашому війську

Любимо тебе, рідна наша Україно, поранена, але ЖИВА, живіша від деяких багатших держав

15 жовтня

12 жовтня, у Міжнародний День капелана, в Головному храмі Командування Медичних сил ЗСУ відбулися урочистості з нагоди Дня памʼяті першого капелана – святого Мартина Турського.

   Захід обʼєднав як штатних військових капеланів Командування Медичних сил ЗСУ, так і капеланів-волонтерів, майже всіх конфесій і деномінацій столиці, повсякденне духовне піклування, дбайливу турботу і підтримку яких відчувають не тільки наші новітні герої, а й медичні колективи тих шпиталів і лікарень, де лікуються і проходять відновлення наші поранені захисники і захисниці.

   Феноменом українського капеланства є те, що на цьому майданчику обʼєднались представники не тільки всіх християнських Церков України, пліч о пліч на духовному фронті працюють і капелани-імами, і капелани-рабини, засвідчуючи духовну єдність навколо військовослужбовця Збройних сил України!

   Командувач Медичних сил ЗСУ генерал-майор м/с Анатолій Казмирчук високо оцінив повсякденну працю 60 капеланів-волонтерів столичних лікарень, відзначивши всіх капеланів грамотами-подяками.

   А від Предстоятеля ПЦУ Блаженійшого Епіфанія Митрополита Київського і всієї України з нагоди Дня капелана, штатним військовим капеланам СВК КМС, були вручені церковні нагороди.

   Після завершення урочистого заходу щире спілкування капеланів-однодумців було продовжено у трапезній палаті Духовного Центру.

    Складаємо уклінну подяку власнику ресторації «Царське село», давньому другу всіх капеланів – Євгену Шаломєєву за смачний контекст спілкування: справжній український борщ з пампушками, неймовірне асорті вареників (капуста, картопля, мʼясо) і традиційний узвар!

   Низький вам уклін, дорогі брати і сестри!

   Тримаємо духовний щит разом!

Християнський Соціальний Простір

7 жовтня

Сьогодні у рамках рубрик #Єдність_у_розмаїтті та #Духовний_фронт_Київщини знайомимо з проєктом «Дати Мамі Надію» та його ініціаторкою і керівницею Людмилою Богдашевською – волонтеркою, Головою громадських організацій «Християнська служба порятунку» та «Родини ветеранів АТО». Пані Людмила – дружина ветерана-медика, мама двох синів, які разом захищають нашу Батьківщину.

Проєкт Дати Мамі Надію започаткований 8 лютого 2023 року для мам Героїв – військових, добровольців, волонтерів, які загинули під час війни, починаючи з 2014 року. Мета проєкту – дати мамі надію🕊️, тобто покращити її фізичний стан, підтримати психологічно, духовно, морально, відновити її життєві сили, допомогти налаштуватись повноцінно жити далі, займатись активною громадською діяльністю задля збереження пам’яті про подвиг свого сина.

Раз на місяць 16-21 мами Героїв безкоштовно проходять фізичну та психологічну реабілітацію впродовж 5 днів. Перша зустріч – консультація з психологом. Щодня – нова програма для мам Героїв, а саме: заняття з реабілітологами на тренажері, який створив ветеран АТО військовий медик Віктор Богдашевський; комплексні послуги професійних косметологів, перукарів, масажистів; виготовлення ортопедичних устілок на форматроні; пресотеропія; арт-терапія (малювання  на полотні акриловими фарбами); виїзні екскурсії, зокрема, у Ботанічний сад.

Один день програми – в костелі виставляються портрети синів і звершуються молитви за загиблих Героїв, після чого мами повертаються в Центр реабілітації військових, іншими словами, в «Дім Отця Піо», який знаходиться на території Парафії Пресвятої Діви Марії Матері Церкви Римсько-Католицької Церкви в м. Київ. В Домі Отця Піо (Кустодія Братів Менших Капуцинів – ОFMCap Ucraina) передбачена зустріч з монахом Капуцином – «Капучіно з Капуцином», якому мами розповідають про себе та сина, куштують улюблені страви своїх синів – «Страва Героя», які вони завчасно приготували.

На згадку про участь у проєкті кожна мама отримує у подарунок свій портрет – «Портрет Мами Героя». Підтримана, зцілена, пошанована мама повертається додому з надією, яку їй дав проєкт, жити для увіковічення памʼяті про подвиг свого сина-Героя.

7 жовтня

7 жовтня 2023 року…

Саме в цей день розпочалися криваві події на тлі варварського нападу бойовиків “хамасу” на мирні ізраїльські міста та кібуци…

Християни України про це пам’ятають… Християни України моляться за численні жертви цієї різанини (1170 осіб) і захоплених терористами  заручників (255 осіб)… Християни України як ніхто розуміє біль і гнів ізраїльтян…

 Тут нас атакує росія іранськими дронами та ракетами, там їх атакує іран російським озброєнням та технологіями… Новітня “вісь зла” у дії…

ПС: Акція “Ніколи не забудемо 7 жовтня” ініційована міжнародним рухом “Марш Життя” та паралельно проходила у 125 країнах світу. У  команді на фото, яка молилася у Бабиному Яру, разом стоять католики, православні, протестанти та месіанські євреї.

 Так і має бути, так буде і надалі… Ніколи не забудемо 7 жовтня, ніколи не забудемо 24 лютого…

12 жовтня

Вечеря « Капучино з капуцином »

13 жовтня

Розпочалась 1.2.3 формація спільноти «Галилея» в м. Київ!

Християнський Миротворчий Корпус

7 жовтня

Слава Господу !

Дякуємо ЗСУ!

З молитвою в серці

Завершили підготовку до Альфа курсу, і вже цієї неділі,

6 жовтня, стартуємо! Це буде час, коли ми разом будемо пізнавати Бога та шукати відповіді на важливі питання життя.

  Також провели конференцію про те, як важливо жити у спільноті – як частині Божої родини. Особливо зараз, у час війни, підтримка та єдність з іншими допомагає нам вистояти і знайти сили йти далі.

Запрошуємо  приєднатися до нас на Альфа курс де зможемо разом помолитися за припинення кровопролиття і за мир в Україні

8 жовтня

Слава Господу !

Дякуємо ЗСУ!

З молитвою в серці

В парафії св. Луки смт Середнє відбулася перша зустріч  Євангелізаційного курсу на тему: “Християнство – Сумне? Брехливе? Неважливе?” Це була надзвичайна нагода заглибитися в питання віри та знайти відповіді на важливі життєві запитання. Особлива подяка лідеру спільноти Мараната, Скубій Юлі, за її щире свідчення. Її слова торкнулися сердець кожного, нагадуючи, наскільки важливо не лише знайти віру, але й передати її іншим.

Окрема подяка отцю Павлу за його благословення на проведення цього Євангелізаційного курсу. Його духовна підтримка є для нас опорою та натхненням.

Дякуємо  всім служителям, які з любов’ю та турботою підготували залу для цієї зустрічі. Їхня праця, навіть у таких дрібницях, має величезне значення. Завдяки їм ми могли зібратися в атмосфері затишку й зосередження, що допомогло нам ще глибше поринути у роздуми про важливість віри в нашому житті.

Мир та Добро!Разом до Перемоги!

9 жовтня

06.10.2024 року волонтери “Ангели радості” відвідали дітей в с. Волиця, що на Житомирщині, бо ці діти, хоч і далеко від лінії фронту, але також відчули страшні реалії війни. На початку повномасштабного вторгнення їхній навчальний заклад було частково зруйновано вибуховою хвилею збитої ракети, і все село було нажахане. Тому, для покращення ментального здоров’я, настрою, радості та щастя волонтери організували активності для дітей, створили простір, де кожна дитина могла відчути підтримку та увагу.

15 жовтня

11.10.2024 У нашому офісі родини ВПО, СЖО та родини військових у яких є маленькі дітки отримали суміш та дитячий одяг.

Дякуємо нашим добродіям, які підтримують українські родини.