Корпус Військових Капеланів Християнської Служби Порятунку… Чим вимірюється служіння капеланів у зоні війни? Подіями серед кривавих окопних буднів? Географією бойових дій? Часом на межі життя і смерті? Очевидно всім перерахованим водночас. А ще відчуттями – на грані духовної інтуїції і матеріальної реальності. Як це виглядає? Наприклад так. Пряма мова від Ігоря Шторма.
«…знову роблю обережні кроки у зруйнованих кімнатах багатоквартирного будинку. Сморід, хаос, дивне відчуття фатальної атмосфери, якою наповнені кожний куточок, кожна кімната, кожен крок. Розкидані речі і іграшки. Присипані пилом і уламками стін світлини, надії, мрії і сподівання. Це війна…
Безпощадне полум’я війни пройшло цими стінами. Полум’я, яке знищує минуле, сьогодення і майбутне. Зруйновані стіни, долі, душі. В цих примарних, зруйнованих кімнатах повністю зупинився час і життя. Безмежна палітра неймовірних відчуттів/почуттів гострим мечем постійно пронизує твою душу. Ти починаєш відчувати ці перехрестя минулого і майбутнього. Розкидані присипані пилом і уламками стін фотографії щасливого мирного життя, чуєш далеке відлуння дитячого гомону і сміху. Життя, яке вже ніколи не повернеться. Ніколи!..
Військовим капеланам які пройшли пекло цієї війни, багато разів доводилося бачити такі руїни. Місц,я де зруйновані цілі світи зі своїми шпалерами на стінах, плиткою на кухні, неповторною атмосферою кожної оселі. Руїнами в серцях і душах людей, до яких доторкнулось полум’я війни.
Але кожен раз серед цього хаосу смерті є надія! Кожен раз ти розумієш, що над оцим всім мороком і хаосом смерті є Той, Який може і бажає все це зупинити! Той , Який знає, як зцілити минуле і змінити майбутне!..
Кожна ротація в АТО особлива, я навіть би сказав унікальна. Унікальна насамперед не тільки оперативною обстановкою, інтенсивністю бойових дій та низкою нестандартних ситуацій, але й тим неповторним колективом, який в цей конкретний момент знаходяться на ротації на «нулях». Різного віку, менталітету, місцевості, родом з якої кожен побратим, соціального та іншого статусу. В кожного своя історія, свій характер, бажання та очікування. Але всі вони опинились на фронті не випадково і взагалі на війні випадковостей не буває! Вчителі, підприємці, музиканти та і просто шукачі пригод волею долі і серця опинились разом в самому епіцентрі бурхливих подій. Якого тільки люду я не перебачив на цих ротаціях! Яких тільки історій я не перечув! Про кожного можна написати роман, який за своїм сюжетом не поступатиметься творам Дюма і Жуля Верна! Всі вони їдуть на війну не вмирати, а творити новітню історію свого життя і своєї країни, з кожною наступною ротацією продовжуючи свій роман новими сюжетними лініями. Кожен з побратимів назавжди залишає в серці не тільки яскраві спогади, але й бажання знову і вкотре пірнати в цей океан подій. І знову знаходишся в очікуванні нових ротацій і продовження подорожі по сторінках триваючого гостросюжетного роману під назвою АТО. Слава Богу! Слава Україні!..»
Війна триває. Отже далі буде…
Be the first to comment on "Світ капелана: на межі просторів та вимірів"