Церква Христова: пекельні ворота її не подолають

І сказано Ісусом:

Матвія 16:

18. Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають.
19. Я дам тобі ключі Небесного Царства, і що ти на землі зв’яжеш, те буде зв’язане на небі; і те, що ти на землі розв’яжеш, те буде розв’язане й на небі.

І ще сказано Ним своїм учням:

Луки 10:

19. Ось Я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – й ніщо вам не пошкодить.
20. Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.

Так було, так є і так буде до закінчення Часів. Христова Церква зазнає багато випробувань, спокус, преслідувань та гонінь. Однак, все уже визначено Господом і проголошено у Святому Писанні: Містичне Тіло Христове непереможне і згодом тріумфуватиме разом зі своїм Головою – Ісусом Месією у вічності.

Але до того, поки сказане в повноті здійсниться, апостол Петро попереджав:

1 Петра 5:

8. Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти.
9. Противтеся йому, сильні вірою, відаючи, що таких самих страждань зазнають і брати ваші скрізь по світі.
10. А Бог усякої благодаті, що вас покликав до вічної своєї слави у Христі, він сам, коли постраждаєте трохи, вас удосконалить, утвердить, зміцнить, утривалить.

Протягом всього часу свого існування з моменту П’ятидесятниці Церква безперервно перебуває під атакою з боку сатани та його слуг.  У минулому столітті епіцентром цілеспрямованого переслідування Церкви стали території, які контролювалися червоно-коричневими тоталітарними режимами. В першу чергу це стосується новоявленої диявольської імперії, відомої світу під назвою Радянський Союз.

Друга частина Таємниці, довіреної людству Богородицею у Фатімі, зокрема, говорить:  «Ви бачили пекло, куди йдуть душі бідних грішників. Щоб їх спасти, Бог хоче встановити в світі побожність до Мого Непорочного Серця. Якщо зроблять те, що Я вам скажу, спасеться багато душ і настане мир. Війна закінчиться, але якщо не перестануть ображати Бога, в царюванні Пія XI почнеться друга війна, набагато гірша. Коли побачите ніч, освітлену невідомим сяйвом, то знайте, що це великий знак, даний Богом, який буде карати світ за його злочини, війною голодом і переслідуванням Церкви й Святого Отця. Щоб запобігти цьому, Я прийду просити про присвячення Росії Моєму Непорочному Серцю й надолужене Святе Причастя у перші суботи кожного місяця. Якщо послухають моїх прохань, Росія навернеться й настане мир; якщо ні, поширюватиме свої блуди по світі, спричиняючи війни і переслідування Церкви; праведні стануть мучениками, Святійший Отець багато страждатиме, багато націй буде знищено; наприкінці Моє Непорочне Серце восторжествує. Святійший Отець посвятить Мені Росію, що навернеться, і на деякий час світові буде подарований мир».

Як наслідок, кілька поколінь досвідчили того, як Радянський Союз став одним із ініціаторів жахливої Другої Світової Війни та джерелом смертоносних голодоморів і масових репресій. При цьому, комуністичний режим відзначився жорстоким терором проти православних християн, силовою ліквідацією УГКЦ та масштабними гоніннями щодо християн-протестантів. Однак, воював він також і проти вселенської. Католицької Церкви, хоча і не так очевидно – в кращих традиціях такої зрозумілої сьогодні українцям «гібридної війни». Про одну із таких спецоперацій комуністичних спецслужб піде мова нижче.

Відомий польський публіцист Гжегош  Гурни нещодавно на сторінках порталу wpolityce.pl  пригадував про механізми діяльності комуністичної агентури, яка була покликана знищувати  Церкву  зсередини. Ці механізми у свій час описала Белла Додд, колишня комуністка, яка згодом стала католичкою. Зокрема, Додд під присягою зізналася, що комуністична агентура нелегально увела до священицького стану РКЦ значну кількість молодих  комуністів, атеїстів і гомосексуалістів: «В  30-х роках   впровадили 1100 чоловіків до священництва, щоби нищити Церкву зсередини.  Йшлося про те, щоби ті люди були висвячені, а потім піднімалися би по сходах влади і впливу як прелати і єпископи» – засвідчувала під час судового слухання  Белла  Додд, важлива діячка американської комуністичної партії, яка навернулася в католицизм завдяки архієпископу Фултону Шінові. Публіцист звертає увагу  на те, що ті особи, які стали інфільтрованими агентами в лоні Церкви, приймали відповідні рішення не лише з ідеологічних поглядів.  Адже визначені для них завдання не були складними, при цьому вони отримували  безплатне помешкання, також грошові засоби і доступ до вірних, у тому числі, до великої групи молодих хлопців. «Ризики  виявлення  агентів були мінімальними, бо вони не повинні були контактувати з центром і виконувати  конкретні завдання . Вистачало, що вели подвійне життя»,  – роз’яснює Гурни.

Цікаво,  що ініціатором  впровадження комуністичної агентури  до Католицької Церкви був Йосип Сталін.  Публіцист нагадує про свідчення Белли Додд, яка звертала увагу на те, що керманич СРСР  в молодості був семінаристом і досконало усвідомлював, яку роль в житті багатьох людей відіграє релігія і Церква. «То він наказав залучати людей без віри і моральності, щоби згідно з засадами мистецтва  війни Сунь Цзи  розкладати суспільство ворога  зсередини”, – говорила Белла Додд.

Гжегош Гурни як висновок  приводить слова американського публіциста Міхаеля Воріса. Останный нагадує слова  Матері Божої з Фатіми. «Матір Божа застерігала у Фатімі, що комунізм  поширить свої помилки по цілому світу, проникне до Церкви через гомосексуальних чоловіків , які хочуть знищити її, знищуючи священництво.  Чи хтось має краще пояснення?» – написав у свій час Міхаель Воріс   на порталі  „Church Militant”.

Кілька слів про особу Белли Додд (1904 -1969). Белла – викладач, юрист та активіст профспілки, член Комуністичної партії Америки та Союзу вчителів Нью-Йорку, активна антикомуністка після виключення з партії у 1949 році. В свій час Додд, вступила до лав комуністів, оскільки була анти-фашистом, та вважала, що світова комуністична спільнота є основною силою, яка бореться з фашизмом. У 1945 році подала заяву про виключення з Комуністичної партії, але їй відмовили. В кінці 1947 року Додд стало відомо, що питання про її виключення з партії на розгляді. 17 червня 1949 року вона отримала дзвінок від Associated Press: «До нас надійшло повідомлення від Комуністичної партії щодо вашого виключення з членів. Тут написано, що ви проти чорношкірих, пуерториканців, робітників, антисемітка, та захисник власника нерухомості. Чи маєте ви якісь коментарі?» Додд не дала коментарів. Її виключили, нібито, за представництво власника нерухомості в юридичному спорі з орендарем, що було порушенням положень партії проти визнання чи захисту права на приватну власність. 10 березня 1953 року Додд дала свідчення у телевізійних слуханнях Підкомітету з внутрішньої безпеки Сенату Сполучених Штатів про проникнення Комуністичної партії до профспілкових та інших установ США. Наступного дня газета «Нью-Йорк Таймс» опублікувала “Белла Додд стверджує, що червоні отримали консультативні посади у президента”. Додд засвідчила, що “комуністи отримали посади у законотворчих органах Конгресу та у середовищі консультантів президента Сполучених Штатів”.

Повертаючись до теми підривної діяльності комуністів щодо Католицької Церкви, то уже у наші дні доктор Еліс фон Хільдебранд у своєму інтерв’ю коментує: «Белла Додд проголошувала промову у Оранджі, Каліфорнія, в якій вона заявила публічно, я повторюю, публічно, що протягом двадцятии років комуністичної діяльності було завербовано 1100 молодих людей, що не мали ні віри, ні моралі, але вступили до семінарій. Вони були настільки бездоганно треновані, що було дуже важко виявити їх, оскільки в багатьох питаннях вони справляли враження, ніби були справді віруючими. Трохи отрути тут, трохи там, і найманець вже ширить сумніви. І вони це робили дивовижно» (https://www.youtube.com/watch?v=CKLBvvlabgw)

Сайт https://insidethevatican.com/news/newsflash/letter-48-2018-some-enemy-has-done-this/ повідомляє: «Еліс фон Хільдебранд показала письмове свідчення, під присягою підписане Беллою Додд, яке підтверджує, що усі ці заяви – правда». Деякі тези з лекцій доктора Белли Додд в Університеті Фордхема в 1953 році:

«В  кінці 1920-х і 1930-х років я особисто ввела у духовенство 1100 осіб, щоб послабити Католицьку Церкву зсередини…

Ідея полягала в тому, щоб ці люди були висвячені та просувалися на відповідні посади, де вони б мали вплив і владу: монсеньйори та єпископи …

Зараз вони перебувають на найвищих позиціях, де працюють над тим, щоб забезпечити зміни порядку, які мають знизити ефективність Церкви у протидії комунізму. Ці зміни будуть настільки кардинальні, що ви навіть не впізнаєте Католицьку Церкву…

З усіх світових релігій Католицька Церква була єдиною, кого боялися комуністи, бо вона була їх єдиним реальним противником…

Вся ідея полягала в тому, щоб знищити не інститут Церкви, а скоріше віру людей, і навіть використовувати інститут Церкви, якщо це можливо, для знищення віри шляхом просування псевдорелігії. Щось, що б нагадувало католицизм, але було б штучним…

Після того, як віра буде знищена, Церкві припишуть комплекс провини …, який би визначив “Церкву минулого” як гнітючу, авторитарну, повну забобонів, зарозумілу, яка стверджує, що є єдиним володарем правди, і відповідальною за протиріччя між усіма релігійними організаціями століттями…

Це було необхідно для того, щоб присоромити церковних лідерів і примусити їх “відкритись світу” і більш гнучко ставитись до всіх релігій і філософій. Тоді комуністи використали б цю відкритість, щоб підірвати Церкву».

Чи мав шанс на успіх описаний вище план ворога? У випадку окремих людей чи певних церковних структур – можливо. У випадку цілої Церкви, яка є Містичним Тілом Христовим, – жодних. Не зважаючи на стрімкий процес всеохоплюючої деградації людської цивілізації, який ми спостерігаємо протягом останніх десятиліть, у Церкві вистачає героів віри – богопосвячених і мирян, готових воювати за Христа, а сама Церква незмінно залишається Єдиною, Святою, Вселенською і Апостольською. Бо Церква – Екклезія не є ділом рук людських і, подорожуючи фізично в цьому грішному світі, не підвладна та не належить йому. І як стверджує Катехизм Католицької Церкви, «760. Світ був створений задля Церкви», – говорили перші християни. Бог створив світ, щоб він мав співпричастя в Його Божественному житті, співпричастя, яке здійснюється через «скликання» людей у Христі, а це «скликання» є Церквою. Церква є метою усього, і навіть скорботні події, такі, як падіння ангелів і гріх людини, були допущені Богом тільки для того, щоб дати Йому нагоду і спосіб розгорнути силу Його правиці, усю міру любові, яку Він хотів дати світові:

«Як воля Божа є дією і цей чин називається всесвітом, так Його наміром є спасіння людей, і цей намір називається Церквою»…