“Тут я бачу Бога!” – Отець Омелян Ковч про концтабір

Колись Ісус проголосив таке:

“А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде. ²⁴ Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже”.

Сказане повною мірою стосується блаженного Омеляна Ковча: він так жив, він так, служив, він так помер..

Нещодавно (25 березня) мали річницю смерті (1944 року) визначного отця, блаженного священомученика Омеляна Ковча, який помер у концтаборі Майданек до останніх днів таємно сповідаючи в’язнів. Про це йшла мова у програмі “У ваших намірах” (з Дам’яною Галущак та Сергієм Іваницьким), яка виходить в ефірі Радіо Марія.

Отець Омелян Ковч до останнього у Майданеку залишався відданим і вірним душпастирем. В одному зі своїх листів, який вдалося передати дітям, він писав:
Я дякую Богові за Його доброту до мене. За винятком раю, це єдине місце, де я хочу бути. Тут ми всі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священик між ними. Навіть не можу собі уявити, як тут буде без мене. Тут я бачу Бога, який є один для всіх нас, без огляду на наші релігійні відмінності. Можливо наші церкви є різні, але той самий Великий і Всемогутній Бог править усіма нами. Коли я відправляю святу літургію, вони всі моляться.(…) Вони умирають по-різному, і я допомагаю їм перейти цей маленький місточок до вічності. Хіба це не благословення? Хіба це не найвеличніша корона, котру Бог міг положити на мою голову? Це справді так. Я дякую Богові тисячу разів на день за то, що послав мене сюди. Я більше Його ні про що не прошу. Не переживайте і не тратьте віри у те, що я роблю. Замість того, радійте мною. Моліться за тих, хто створив цей концентраційний табір і цю систему. Вони єдині, хто потребує наших молитов. Нехай Бог змилується над ними…

Послухати запис програми можна ТУТ.