До Верховної Ради України внесено Проект Закону про медіа 2693 від 27.12.2019 та альтернативний Проект Закону про медіа в Україні №2693-1 від від 15.01.2020. У разі прийняття даного закону буде заборонено розміщення на інформаційних ресурсах матеріалів, де присутні висловлювання, що є дискримінаційними щодо окремих осіб та їх груп на основі етнічного походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, фізичних вад, стану здоров’я, сексуальної орієнтації або за іншою ознакою.

Таким чином, в даному варіанті закону №2693 зафіксовані норми, згідно яких сайти та інформаційні ресурси релігійних організацій можуть бути заблоковані протягом двох днів з моменту звернення, якщо на них будуть перебувати матеріали, які можуть трактуватися як дискримінаційні щодо окремих осіб та їх груп на основі сексуальної орієнтації. Тобто матеріали, що містять критичні зауваження щодо різного роду збочень або такі, в яких дана поведінка називається гріховною. Під ці критерії можуть попадати як текстові матеріали – статті, книги, і т.д., так і відеозаписи проповідей чи записи богослужінь, а можливо і  онлайн-ресурси, де розміщена Біблія чи Коран, бо в них міститься осуд зазначених явищ.

Окрім цього, за вищезгадані порушення застосовується штраф у розмірі 10 відсотків розміру ліцензійного збору для ліцензіатів або від 5 (23 615 грн.) до 50 (236 150 грн.) розмірів мінімальної заробітної плати для інших суб’єктів. Абсурдним є те, що згадані порушення прирівнюється до злочинів середньої тяжкості в Кримінальному Кодексі України.

17 січня 2020 року на засіданні Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики було схвалено скандальний закон про медіа №2693. Згідно із наявною інформацією голосування за нього заплановане уже на початок  лютого 2020 року.

Інформаційні ресурси релігійних організацій можуть підпасти під дію закону

Згідно з даним законопроектом, медіа – це засіб поширення масової інформації у будь-якій формі, яке періодично чи регулярно виходить в світ під постійною назвою в якості індивідуалізуючої ознаки. Фактично веб-сайти та інші ресурси релігійних організацій підпадають під цей критерій, бо на них регулярно виходять новини та інформаційні матеріали.

У числі тих, кого не буде стосуватися закон, – фізособи-підприємці або юрособи,  якщо на їх веб-сайтах поширення масової інформації не є основним видом діяльності суб’єкта та поширювана ним масова інформація пов’язана з господарською діяльністю суб’єкта у сферах, відмінних від сфери дії цього Закону. Дане трактування також вельми розмите і  не зрозуміло чи зможе релігійна організація використати цю норму, щоб переконати контролюючі органи, що інформація, яка на її сайті регулярно з’являється стосується лише господарської діяльності.

Також поза сферою дії закону – кореспонденція, яка надсилається користувачам (тобто розсилка реклами або анонсів), але за винятком розповсюдження масової інформації. Таким чином, якщо в розсилці релігійної організації будуть новини, вона вже підлягає регулюванню.

Визначення цікаве тим, що масова інформація – це будь-яка інформація, що поширюється з метою її доведення до широкої публіки у будь-якій формі.

Враховуючи це, під дію цього закону потрапить 95% інформації,  що розповсюджують релігійні організації.

Сайти заблокують за 2 дні

Крайньою мірою покарання для онлайн-медіа стане блокування на рівні провайдера. Тобто в разі, якщо сайт порушить вищезгадані обмеження, Нацрада може звернутися до суду, і за скороченою процедурою (навіть не викликаючи представників сайту на засідання) всього протягом 2 днів може бути винесено рішення про заборону розповсюдження медіа на території України – заборону Інтернет-провайдерам надавати доступ користувачам мережі Інтернет до цього сайту.

За чинним законом заблокувати сайт можна лише після того, як будуть доведені у юридичному порядку випадки порушення закону – наприклад, розслідуванні кримінальні справи по контенту сайту. І це повинен бути повноцінний судовий процес.

До речі, навіть якщо сайт оскаржить рішення про блокування (на це йому дається 10 днів), то Нацрада також має право розглядати цей запит протягом 10 днів.

Якщо вважатиме порушення усуненими, то знову звертається до суду (в цьому випадку скорочене провадження вже не передбачено) і після його рішення сайт “включать”.

Саме цікаве, що окрім всіх технічних та юридичних моментів даного закону, спроба ввести в медіапростір питання дискримінації за сексуальною орієнтацією визвало обурення Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, яке зазначило у своєму висновку наступне:

У п. 3 ч. 1 ст. 37 законопроекту положення щодо того, що «висловлювання, що є дискримінаційними щодо окремих осіб та їх груп на основі етнічного походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, фізичних вад, стану здоров’я, сексуальної орієнтації або за іншою ознакою», не кореспондується зі змістом Конституції України. Відповідно до ч. 2 ст. 24 Основного Закону України не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Враховуючи викладене, Всеукраїнський Собор закликає писати звернення до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України із проханням не включати Проект Закону про медіа №2693 та Проект Закону про медіа в Україні №2693-1 у порядок денний та винести їх на широке громадське обговорення. Молимось про Божу мудрість для парламентарів у прийнятті важливих рішень, аби вони дбали про свободу слова в нашій державі!

Джерело: Всеукраїнський Собор