Події з 16 по 31 липня

Корпус Військових Капеланів

16 липня

Служба військового капеланства Командування Медичних сил ЗСУ вітає дбайливу капелана-добровольця Марину Валеріївну Школяр (Єврейська Месіанська спільнота м. Києва), яка вже багато років опікується нашими пораненими захисниками і захисницями з нагородою від Головнокомандувача Збройних сил України генерала Олександра Сирського «За сприяння війську»! Бажаємо Марині Божої допомоги і професійного натхнення в подальшому служінні українському військовослужбовцю! Многії літа!

18 липня

ПАТРОНАТНА СЛУЖБА 66 БРИГАДИ — СИЛА, ЯКА ЄДНАЄ

Ми не носимо зброї, але щодня воюємо.

Ми — Патронатна служба 66 бригади. І ми тримаємо свій фронт.

Наша місія — пам’ятати, підтримувати, надихати. Ми поруч із родинами загиблих, ми з тими, хто чекає вісточки від безвісти зниклих, ми з пораненими, з їхніми батьками, дружинами, дітьми. Бо війна не закінчується на полі бою. Вона продовжується в серцях. А ми — щоб ці серця не залишалися наодинці з болем.

Кожен лист, кожна розмова, кожна поїздка — це не просто “волонтерство” чи “допомога”. Це вибір: бути людиною у світі, який щодня намагається відібрати людяність. Ми їздимо туди, де не хочуть їхати інші. Ми слухаємо, коли вже ніхто не говорить. Ми молимось тоді, коли здається, що надії нема.

Але надія є.

Бо поки ми живі — пам’ять жива.

Бо поки ми поруч — любов триває.

Бо поки ми служимо — ніхто не залишений.

Патронатна служба — це тил, який не відступає. Це обличчя вдячної пам’яті. Це місце, де навіть у скорботі є світло. І ми йдемо далі. Разом.

19 липня

У часі війни моєю місією, як місіонера облата – «бути поруч» Захисників Батьківщини!

Слава Ісусу Христу!

Я є місіонером облатом Марії Непорочної. В Україні, нашій Батьківщині нажаль продовжується війна з росією. Головним завданням кожного місіонера облата

 нашого ордену це проголошувати Євангеліє серед найбільш потребуючих там де ми знаходимося. Від початку війни в нашій країні перш за все до цієї групи людей можемо віднести переселенців, які втратили свої домівки, і змушені були переїхати, Захисники і Захисниці Батьківщини, які з любові до України, рідних і співвітчизників жертовно боряться за нашу свободу і незалежність та членів їхніх сімей.

 Можливо саме тому відчув поклик в серці

 у часі війни, як особисту облатську місію «бути поруч» та проголошувати Євангеліє саме серед воїнів, які стали побратимами. Спочатку, як волонтер розпочав систематичні виїзди в фронтові зони ще за часу АТО, ООС.  Натомість згодом останіх 5 років, служив нашим Захисниксм, як капелан Корпусу військових капеланів ХСП.

На початку 2024 року до нашої Делегатури Місіонерів Облатів Марії Непорочної звернулася військова частина з проханням відделегувати мене до війська, щоб потурбуватися про дух наших Захисників. Ось так я потрапив до бойової бригади з прекрасною та одночасно не простою місією «бути поруч» Захисників Батьківщини. Спочатку я був військовим капеланом батальйону, в даний момент є капеланом нашої бригади.

Виконуючи бойове завдання по захисті Батьківщини наша бригада розташована в декількох областях де наші воїни мужньо боряться з ворогом з росії боронячи кожен клаптик України. Маємо у нашій бригаді декілька різних батальйонів проте на посаді військового капелана є я один тому часами не зважаючи на бажання складно дійти до кожного воїна з душпастирською опікою.  Дозвольте кілька слів про моє щоденне життя.

Передусім намагаюся турбуватися про духові потреби військових. Варто в цьому місці зазначити, що Захисник маючи можливість духовно – релігійної опіки сам вирішує, чи скористатися з наприклад таїнств, такий собі «острів свободи» серед різних обов’язків. Отже щодня відправляю Божу Службу та інші молебні незалежно від обставин чи умов в яких знаходжуся. У неділю Літургію відправляю в храмі, який дякуючи між іншим волонтерам ми в середині оновили. Бажаючі військовослужбовці беруть участь у Службі Божій. Варто сказати, що на великі свята наприклад, як Різдво Христове чи Великдень було навіть більше 60 Захисників у звичайну неділю звісно менше в залежності від ситуації та завдань. Крім того намагаюся доїжджати до військових на різних позиціях та місцях несення служби. Тоді перебуваю серед них деякий час: розмовляємо на різні теми, молимось, уділяю благословення чи намащення Єлеєм. Також бажаючі можуть скористатися з таїнства примирення з Богом, або отримати літургічні предмети такі як: молитовник, Біблія, хрестик тощо.

Дуже важливим є участь у відновленні особового складу наших Захисників, які повертаються після тривалих боїв на відновлення батальйону. Здається мені, що це один з найважчих елементів моєї місії в армії. Проте варто зазначити, що військові дуже відкриті на духову підтримку і багато хто на Бога. В нашій бригаді я би сказав, що є досить високий рівень довіри до військового священника, що в свою чергу дуже допомагає в душпастирстві Захисників. Також, як військовий капелан щоденно на початок Євхаристії, яку зазвичай служу у намірах нашої бригади і членів родин наших військових, вшановую наших полеглих Героїв. У щоденній діяльності між іншим інформую офіцерів управління і командування відносно релігійних питань.

Незважаючи на всі наші зусилля нажаль війна триває. Тому хочу всіх нас дорогі співвітчизники заохотити до єдності і підтримці ЗСУ. Заохочую до молитви за справедливий мир і нашу перемогу над ворогом. Молімося за всіх хто на захисті Батьківщини, за всіх поранених, зниклих безвісти та полеглих побратимів та за всі наші родини. Заохочую також священників різних конфесій, які маю таке прагнення в серці покладене Богом і можливість, вступати до українського війська на посади військового капелана, щоб бути поруч наших Захисників Батьківщини. З молитвою та благословенням місіонер облат Марії Непрочної

о. Вадим Дорош ОМІ

24 липня

Завершили чергову капеланську поїздку до наших воїнів.

Були в кількох підрозділах, мали добрий час спілкування, молилися разом, підтримували словом і серцем.

Приготували плов — смачно, тепло, по-домашньому.

Дякуємо кожному, хто підтримував, молився, допомагав.

Віримо — світло сильніше темряви.

Слава Ісусу Христу! Слава Україні!

26 липня

Не зважаючи на шалений ритм та обставини, ми все одно здійснили одні з найприємніших зустрічей на Сумщині. Друзі, щира подяка всім-всім-всім, хто долучився

26 липня

У День медичного працівника дякуємо тим, хто лікує не лише тіло, а й душу.

Мали честь вручити Подяку капелану Корпусу Військових Капеланів ХСП — Шурі Вятржик. За вагомий внесок у справу реабілітації Захисників і Захисниць України.

Особливо приємно, що вручали її разом із нашим другом, ветераном — Володимиром Волощуком, який саме перебував у Києві. Це був момент вдячності й глибокої поваги.

Ми познайомилися з Шурою під час реабілітаційного заходу зі спортивної риболовлі для Захисників на кріслах колісних. І з першої розмови стало зрозуміло: Шура — людина, яка вміє бути поруч. Її тиха присутність, добрі слова та сильна віра — саме те, що так потрібно тим, хто повертається з війни.

Шура — чудова. І для багатьох наших Захисників — найкраща.

Дякуємо за тепло, що лікує.

26 липня

Після сьогоднішньої пекельної ночі, поїхали до хлопців. Хотілося їх порадувати шашликами, домашніми пельменями, пловом, салатами, кавою, різними напоями. Хоча не така важлива їжа, як саме спілкування, молитва, атмосфера.

Дякуємо Петропалівській церкві за смачні обіди. Друзям із Байкальської церкви респект за шашлики. Олександр Ренкас  за смачну каву, молитви !

Війна триває!

Продовжуємо працювати на Перемогу!Віримо в перемогу! Дякуємо нашим захисникам !

Перемоги тобі, моя Україно!

27 липня

Отримали партію допомоги від наших друзів з Німеччини. Пральний комплекс для госпіталю, холодильники для стабіків, медицина, окопна або швидка їжа, інструменти для ремонту авто, матеріали для облаштування бліндажів та багато інших потрібних речей. Дякую нашим друзям з Німеччини за постійну та потужну підтримку. Дякую всім Українцям хто будучи закордоном підтримує наших воїнів та цивільне населення, нехай Господь благословить всіх вас.

28 липня

Наші найрідніші

Ті хто рятують і стабілізують життя

Медичні працівники і психологи

У нас не вистачить слів подяки за Вашу працю, ще більше-служіння людям

Іноді цінною свого життя.Великий уклін і шана від чистого серця

Цінуємо, любимо, підтримуємо

28 липня

У капеланських котів очі жовто-блакитні!

Всім Божої  радості та Божої безпеки!

28 липня

Важлива зустріч. Грунтовна розмова. Аналіз спільних пріоритетів. Плоди будуть… Незабаром…

 В Ім’я Ісуса і на благо України та Ізраїля.

Молитовний Щит

18 липня

Традиційна щомісячна Свята Меса за участю католиків зі складу штабної команди ХСП у  намірах всього міжконфесійного братства Християнської Служби Порятунку.

Християнський Миротворчий Корпус

22 липня

Слава Господу !Дякуємо ЗСУ!

З молитвою в серці.Сердечно дякуємо подружжю Rostislav  Yarema та Olga Yarema за турботу і підтримку наших дітей .

Смачні та корисні соки дарують радість і свіжість кожні дитині в ДЦ «Ковчег Миру». Особливо вдячні за підтримку під час табору відновлення в Келечині, де діти із задоволенням насолоджуються  соками, відчуваючи  турботу та увагу.

Ваша підтримка – це важливий внесок у відновлення дитячих душ і здоров’я. Нехай добро, яке ви робите, повертається до вас сторицею!

Мир та Добро!Разом до Перемоги!

30 липня

“Волонтери не обов’язково мають час, вони просто мають серце.” Елізабет Ендрю

Команда ХСП “Ангели Радості” цього разу відвідали харківську область. 4 дні ми перебували разом, працювали, моментами важко, моментами емоційно, але все це не зрівняється з радісними щирими дитячими очима, які знають що таке війна не з новин чи соціальних мереж, і батьки, які дякують і говорять, що їхні діти вперше за довгий час радіють і дуркують.

Сестра Вікторія і її команда робить величезну роботу, дуже важливу роботу, мало хто бачить і знає скільки праці вкладено, щоб зібрати допомогу, знайти кошти, зібрати людей, доїхати, провести заходи, зібрати все і ще емоційно витягти усе, але Бог дає сил тим, кого вибирає. У кожному виїзді з нами їде священик, щоб не забувати, що є найважливішим, Хто є найважливішим. Щоденна Євхаристія.

“Подяка”, яку отримала команда від старости вовківського старостинського округу, це подяка для кожного члена команди, і для кожного хто домогає цим виїздам стати реальністю

Дякую вам, дорогі, що можемо бути частиною цієї величезної праці і вашої команди. І дякую вам, що не говорите “Чому я?” А стаєте і робите те, що під силу і навіть те, що здається неможливим, задля нашої спільної мети 🇺🇦

Не обійшлось і без ремонту машини військового капелана, який їхав на ротацію, якого зустріли випадково на дорозі, але ж ми знаємо, у Бога випадковостей не буває