Автор: Петро Маковський,

Голова Наглядової ради Фонду громад “Рідня”

Чи може навіть найменша земельна ділянка, якою Ви володієте, бути економічно ефективною? Відповідь – так, якщо це “Грядка Розума” – грядка, при закладанні якої впроваджено сучасні підходи до обробітку землі, її регенерації, її відновлення, без використання хімічних добрив. Що може вивести Стрий на світовий рівень таких географічних зазначень у світі як “Коньяк”, “Шампань”? Квасоля “Стрийський Ясь”!? Як можна інвестувати у майбутнє забезпечивши додану вартість через вибір високомаржинальних плодових дерев та забезпечивши високу глибину переробки? Ринкові ніші для наших продуктів. Правильна організація мікроферми, яка оптимізує процеси та автоматизує їх, мінімізує витрати і дозволяє забезпечувати родину не тільки високоцінними білками курятини, зеленню, а й біологічно активними речовинами. Пасіка: що вона може дати у скарбничку родини і в чому ризики? Павловнія: дерево, що може врятувати світ, чемпіон із швидкості росту – вже в Україні.. Гарна альтернатива для інвестування на своїй землі.

31 січня 2020 року у осідку фонду громад “Рідня” відбувся навчальний захід «Мікробізнес в агровиробництві: з чого розпочати?», організований фондом у рамках Програми “Добрий господар”, що реалізується спільно із Християнською службою порятунку за підтримки Стрийської Єпархії УГКЦ. 25 мотивованих учасників семінару із Львівщини: м.Стрий та Стрийський р-н, Жидачівський р-н, м.Ходорів, с.Великі Глібовичі що на Перемишлянщині, були настільки зацікавлені в одержанні знань, що не хотіли ні кави, ні обіду, ні часу на “розминання кісточок”. Також дуже важливо, що до участі могли долучитися ветерани московсько-української війни, у рамках проєкту Міжнародної організації міграції “Підтримка реінтеграції ветеранів конфлікту на Сході України та їх сімей” (керівник проєкту в Стрию, п.Людмила Яремко, директор Стрийської міської центральної бібліотечної системи). Всі зацікавлено слухали, нотували, ставили запитання. Третину аудиторії складали священики УГКЦ, що не може не тішити.

Відкрив тренінг Михайло Вишньовський, авторитетний агродорадник із кооперації Львівської аграрної дорадчої служби, який наголосив на важливості розвитку сімейних ферм, світовий досвід та досвід в Україні.

Цікаві теми, надзвичайно компетентні і харизматичні доповідачі викликали великий інтерес і захоплення від побаченого та почутого. Поглянути на таку перспективу, коли своєю землею може скористатися кожен, а не окремі, спритні і без сумніву дуже “талановиті” особи, які вже готові загребти собі наші українські землі, навіть за мільярди, та скоротити простір життя українцям, обмеживши їх цвинтарями та гарно обладнаними переходами на кордонах країни… Тому необхідно показувати людям альтернативні високодохідні способи використання земельних ділянок в Україні – від найменших присадибних ділянок до земельних ділянок у 2-10 га і більше. Власне про такі альтернативи і йшлося на семінарі.

Велике зацікавлення на семінарі викликала доповідь науковця, автора винаходу “Грядка Розума”, надзвичайного ентузіаста та знавця справи, людини-душі – Володимира Розума. Він розповів про фактично нову культуру роботи на землі, яка зменшує трудовитрати у 5 разів і збільшує врожайність у 3 й більше разів за рахунок спеціального формування грядок, закладки органіки та запуску процесів регенерації і відновлення землі. Наведені приклади вражали, світлини ділянок до і після були найкращим наочним переконанням про те, що може наша земля, якщо відноситися до неї як до живої. Знаково, що цей метод вже є рекомендований Міністерством освіти і науки України для позакласного впровадження у школах. Вже багато шкіл та навчальних закладів України долучилися до закладки таких грядок і мають гарну практику.

Наступним доповідачем була знана експертка, к.е.н, пані Ганна Антонюк, яка вже тривалий час займається географічними зазначеннями походження традиційних товарів, продуктів, страв, та іншого в Україні. Ми ж аж тепер починаємо розуміти, що назви напоїв шампанське і коньяк – походить від назв селищ та місцевостей у Франції, а сидр – є національним напоєм країни Басків. На Європейському рівні географічні зазначення у традиційних продуктах та стравах мають захист, ніхто не має права у назві продуктів вживати зареєстровані торгові найменування, навіть якщо вони зроблені за аналогічною технологією. Тому із нашого ринку вже майже зник напій з назвою “Шампанське”, а ми вже тривалий час купуємо “Ігристе” і т.п.

Пані Ганна розповіла про шлях, який вона пройшла, щоб наш традиційний продукт на Стрийщині квасоля ясь, могла отримати географічне зазначення як “Стрийський ясь”. І я, Петро Маковський, мав що додати. У 2016 році департаментом АПК Львівської ЛОДА у співпраці із посольством Франції в Україні було організовано конкурс на вибір продуктів, які можуть претендувати на географічні зазначення. Я подумав: а чому б моя мама, Дарія Маковська, не приготувала на цей конкурс страви із квасолі, які традиційно готують у моєму рідному селі Великі Дідушичі та й, зрештою, чи не у кожному селі на Стрийщині. На жаль, вона не змогла особисто представляти приготовані страви, але це, з успіхом, зробила моя сестра Оксана.

Конкурсна комісія обрала квасолю ясь, як перспективний для розвитку продукт із географічним зазначенням “Стрийський ясь”. На Стрийщині був створений кооператив із однойменною назвою, проведено дослідження щодо методів посадки квасолі, продуктивних способів обробітку, проведено економічні розрахунки ефективності і прибутковості вирощування квасолі, розроблено логотип “Стрийського яся”. На IX-му Великому Карпатському Ярмарку “Стрий-Органік-Фест, осінь 2017” було презентовано кооператив та організовано конкурс на кращу страву із квасолі “Стрийський ясь”. Досягнуто попередніх домовленостей щодо реалізації “Стрийського яся” через мережі магазинів Ашан, корпорації “Фест” (магазини “Діло”, “Криївка”, “Реберня”, “Гасова лампа”, “Львівська копальня кави”, “Арт-центр “Дзига” і т.д.), магазини “Лавка традиції”, “Із села” й інші. Проведено підготовчу роботу для активного залучення людей до кооперативу із вирощування квасолі яся та розвитку культури споживання квасолі під брендом “Стрийський ясь”. Доповідь була дуже практична і дуже корисна.

Андрій Іванюк, к.е.н, доцент кафедри лісових культур та лісової селекції Національного Лісотехнічного університету дуже детально представив все, що стосується промислового вирощування дерева павловнії повстистої. Це чудо-дерево, яке має приріст за 7 років як у дуба за 50! і вже за 5-7 років дає ділову деревину, що може відростати із кореня навіть після зрізування, ще 3-5 разів. Тобто, інвестиція у такі насадження дає добру віддачу, бо крім деревини може давати, наприклад, мед (павловнія дуже медоносна). Цікаво, що у с.Великі Глібовичі за ініціативи о.Миколи Стручинського, учасника цього навчального заходу, вже висаджено дерева павловнії. Зараз закладається розсадник – велика площа різних земель, у т.ч. земель не сільськогосподарського призначення.

Надзвичайно цікавою була доповідь Олега Левченка – практика із розвитку громад, фермера-садівника із Вінничини. Слухачі навчального заходу мали можливість поспілкуватися з Олегом в онлайн режимі за допомогою програми віртуального спілкування Скайп. Пан Олег у деталях розповів про садівництво, яким чином підібрати дерева, кущі з найбільшою економічною віддачею. У деталях розповів про кооперативне будівництво процесингового центру переробки сировини – фруктів, ягід, овочів і т.п. Його доповідь спиралася на знання ринку продуктів в Україні та світі.

Юрій Тарас, волонтер Християнської Служби Порятунку, дослідник-практик із Києва, координатор програми “Добрий господар” у деталях розповів про будівництво та ефективну організацію сімейної мікроагроферми, у якій поєднується теплиця і вирощування свійських птахів, зокрема курей. Така ферма є високопродуктивною і дає цілорічно зеленину, м’ясо, може продукувати високоефективні біологічні добавки, такі як хлорофіл та інше.

Пасічник Василь Левко із с.Йосиповичі розповів про бджолярську справу. Зараз у нього 110 бджолосімей. При правильній організації роботи кожен вулик може приносити 5000 грн. і більше чистого прибутку річно. Звичайно, що для цього треба цю справу любити та працювати над постійним розвитком пасіки та шляхів збуту продукції.

Обід був приготовлений стрийською господинею, моєю дружиною Лесею Маковською, за що я їй особисто (та й слухачі, звісно) дуже вдячний, за рецептами моєї мами, із квасолі “Стрийський ясь” – пироги печені із квасолею, капусняк із квасолею, сушка з груші у квасолі. Обід отримав найвищу із можливих оцінок – 5!

За результатами анонімного опитування щодо висвітлення тем на навчальному заході оцінено слухачами найвищими балами, а також висловлено ряд пропозицій, а саме:

  • організувати постійний обмін досвідом між учасниками цього навчання;

  • не зупинятися на досягнутому, а продовжувати розпочате;

  • проводити такі заходи частіше;

  • організувати можливість більше дискутувати на теми аграрного виробництва;

  • більше візуального бачення агротехнологій і практичної участі в експериментах;

  • організувати моніторинг результатів цього навчання через 3 місяці, 6 місяців і повідомити про цей результат;

  • більше розповідати як організувати збут продукції.

Зважаючи на такі відгуки та пропозиції ми запропонували всім учасникам об’єднатися в “Товариство практиків економічної самоорганізації” та разом попрацювати над створенням умов одержання додаткової вартості від власних присадибних земельних ділянок, на пайових чи орендованих землях. Нехай нашим гаслом стане “Будь господарем на Богом даній нам землі!”. І цю пропозицію радо підтримано. Вже перших 10 учасників зголосилися до цього важливо кроку – інституційного будівництва структур самозарадності.

До товариства може вступити будь-хто у межах України та поза нею, але для цього необхідно зробити чин. У термін до 25 лютого 2020 року створити “Грядку Розума” на будь-якій земельній ділянці, яка є для вас доступною і у майбутньому опікуватися нею. Це засвідчити світлиною, яку розмістити на своїй сторінці у Фейсбук або переслати п.Олегу Шмілику на е-пошту konkurs.ridnya@gmail.com із описом – хто, де, що і чому. Розмір Вашої “Грядки Розума” не має значення.

Всі учасники візьмуть участь у зборах Товариства 29 лютого, щоб представити свої напрацювання та спланувати подальший план розвитку, комунікацій і спілкування. Для учасників поза межами Стрия, або які не можуть особисто взяти участь в зборах, буде організована онлайн трансляцію із записом. На початку квітня (9-11) – відбудеться навчальна агромандрівка по Україні (Івано-Франківщина, Тернопільщина, Хмельниччина, Вінниччина, Львівщина).

Щомісячно, в останню п’ятницю місяця, “Товариство практиків економічної самоорганізації” буде мати навчально-консультативні зібрання для обміну досвідом, навчань, планування діяльності. Разом будемо вчитися впроваджувати агротехнології на практиці, використовуючи різноманітні форми кооперації і багато спілкуватися із метою захоплювати ширше коло учасників. Тільки там де свідомих і організованих мільйони, там і є Господом дарований шлях до волі та вічності людини, громади та України!

Долучайтеся!

Із питань отримання матеріалів семінару просимо заповнити онлайн-анкету і вам оперативно буде надіслано.

Якщо у Вас є труднощі із заповненням анкети, то звертайтеся до п.Олега Шмілика – +38 050 550 85 08 (viber), konkurs.ridnya@gmail.com

Насамкінець хочу подякувати всім, хто долучився до організації цього цікавого і вкрай важливого навчального заходу, а саме: Олегу Шмілику, керівнику програми “Добрий господар” та менеджеру проєктів фонду громад “Рідня”, всім доповідачам, Юрію Важному за технічний супровід, Ігорю Ковердану за світлини та асистування у організації, ВПТУ-34 в особі його директора п. Олега Кизими за надання професійного сервісу під час каво-перерв та обіду.

Ми це зробили разом! До праці! Слава Україні!

У додатку рецепти страв із квасолі “Стрийський ясь”.