Церква через свою соціальну доктрину завжди стояла на захисті гідності людини та її права на працю, економічну справедливість і солідарність.

В Компендіумі соціальної доктрини Церкви стверджується, що “не можна утверджувати людську гідність, не піклуючись про родини, групи, асоціації, місцеві територіальні одиниці – одним словом, про ту сукупність економічних, суспільних, культурних, спортивних, розважальних, професійних політичних об’єднань, які спонтанно утворюють люди і які уможливлюють досягнення ефективного соціального росту. Цей принцип необхідний, оскільки кожна людина, родина чи проміжна група може запропонувати спільноті щось своє, оригінальне.

Механізм управління суспільством має будуватися «знизу вгору»: всі проблеми, які можуть ефективно вирішуватися на місцях, повинні перебувати в компетенції муніципальних органів як найбільш близьких до населення. Якщо вони не можуть впоратись, то вирішення відповідних проблем має передаватися в компетенцію вищих рівнів влади. Таким чином, кожен наступний рівень влади є допоміжним (субсидіарним) по відношенню до нижчого і вирішує тільки ті завдання, із якими він може впоратися найбільш ефективно”.

До Другої світової війни Турківщина була справжньою перлиною на туристичній карті Європи. Місцеві села й міста зустрічали мандрівників з усієї Європи, і цей регіон був відомий своїми унікальними природними красотами, гірським кліматом та багатою культурною спадщиною. Проте після війни та соціальних змін пов’язаних з “совєтизацією” територія почала занепадати. Сьогодні Турківщина стикається з економічною “сплячкою”, відтоком населення і обмеженими можливостями для розвитку.

Цей сценарій є типовим для багатьох регіонів України, де люди покидають свої домівки в пошуках кращої долі за кордоном. Але насправді, відродження можливе якщо покеруватися доктриною Церкви в суспільній сфері на  основі принципу солідарності, принципу субсидіарності та принципу спільного блага. Ці принципи є надзвичайно важливими для відродження занедбаних регіонів на кшталт Турківщини.

Солідарність, як основа соціальної справедливості, закликає до того, щоб кожен член суспільства відчував відповідальність за інших. У контексті Турківщини це означає, що громада, бізнес і влада мають об’єднати зусилля для підтримки одне одного.

З цією метою 20 вересня 2024 в селі Розлуч на Турківщині було організовано розмову-дискусію про важливість співпраці на всіх рівнях – від місцевої влади до підприємців і науковців – що може створити нові можливості для розвитку регіону. Церква вчить, що солідарність – це не просто співчуття, а активна участь у вирішенні проблем тих, хто потребує допомоги.

Кожна проблема громади має вирішуватися на найбільш близькому  до неї рівні – субсидіарному рівні. Це означає, що місцеві громади мають право і можливість діяти самостійно, якщо вони здатні вирішувати свої питання без зовнішнього втручання. Відродження Турківщини має ґрунтуватися на ініціативах самих жителів: фермери, підприємці, активісти можуть разом започатковувати проєкти, що підвищать туристичну привабливість регіону та сприятимуть розвитку місцевих ремесел.

Спільне благо – це умова, за якої всі члени суспільства можуть реалізувати свій потенціал. Соціальна доктрина Церкви наголошує, що кожен економічний, політичний або соціальний проєкт повинен бути спрямований на те, щоб сприяти загальному добробуту, а не лише вигоді окремих осіб або груп. Відродження туризму Турківщини та розвиток крафтового підприємництва мають не лише покращувати економічну ситуацію, але й зміцнювати соціальну тканину суспільства. Це сприятиме створенню нових робочих місць, дозволить зупинити відтік населення.

Центральним елементом у цьому процесі має бути синергія між громадою, владою, бізнесом і наукою. Ця модель «чотирикутника» є свідченням того, що жоден із цих елементів не може самостійно впоратися з викликами сучасності. Тільки поєднавши зусилля можна створити умови для сталого розвитку регіону.

Чотирикутник співпраці: хто що дає?

Громада – ресурс, що дає можливість ініціювати зміни зсередини. Люди, які живуть на цих територіях, найкраще розуміють свої потреби й потенціал місцевості. Але громадам часто бракує організаційних та фінансових можливостей.

Влада – має інструменти для підтримки регіональних проєктів, але без чіткого запиту з боку громади часто діє в інтересах загальнодержавної політики, а не окремих територій. Залучення влади до місцевих ініціатив критично важливе.

Бізнес – дає фінансові ресурси та інфраструктурні рішення. Зокрема, кластери, підприємці, фермери, кооперативи мають досвід об’єднання для створення якісного продукту і збільшення конкурентоспроможності регіону.

Наука  – джерело інновацій, необхідних для сталого розвитку територій. Інститути можуть досліджувати нові підходи до ведення аграрної справи, розвитку крафтових виробництв та туристичної привабливості території.

Туризм може стати основою економічного відродження Турківщини.

Річка Дністер та її мальовничі береги можуть слугувати центром розвитку екотуризму. Але розвиток цього напрямку потребує залучення інвестицій у туристичну інфраструктуру, створення велосипедних маршрутів, сплавів на байдарках, піших туристичних стежок та інтеграцію крафтових виробників у цю екосистему.

Окрім того, розвиток крафтового підприємництва дає можливість створити унікальний продукт, який буде привабливий не тільки для туристів, але й для зовнішнього ринку. Виробництво місцевих гастрономічних продуктів, таких як овеча бриндза, крафтові сири, сушені лікувальні трави, різноманітні олії чи інше, може не тільки підвищити рівень життя населення, але й стати частиною глобальних гастрономічних трендів.

Центральним аспектом соціальної доктрини Церкви є роль і залучення молоді до відродження регіону, яка акцентує увагу на активній участі молодого покоління у громадському житті.

Молодь завжди була рушієм змін, її ініціативи можуть надати нового поштовху для розвитку регіону. Це демонструють екологічні акції молодіжних громадських організацій Турківщини, які демонструють готовність брати відповідальність за своє майбутнє.

21 вересня 2024 року, у Міжнародний день прибирання,  члени правління Благодійного Фонду «Фонд громад «Рідня», учасники Фонду громад «Рідня» від Внутрішньо Переміщених Осіб, члени органів управління Сільськогосподарського кооперативу «Стрийський Ясь», керівництво Бізнес Асоціації «Дністер – 207» зі Стрия, місцева молодь та працівники Турківської міської ради  брали участь в акції з прибирання місцевості на витоці річки Дністер. Довжина русла річки Дністер 1362 км, а її витік, біля села Вовче, на території Турківської громади.

Учасники зібрали сміття, залишене недбайливими туристами, очистили територію від непотрібної порослі, облагородили місце зі струмочком, посадили саджанці дерев.

Метою акції, крім екологічної, було зацікавити громадськість до проблем розвитку території Подністер’я, туристична привабливість території, розвиток інфрастуктури, розвиток крафтового підприємництва.   

Модель “чотирикутника” (громада, влада, бізнес і наука) може стати ключем до відродження території і створення нових можливостей для людей.

Висновок

Відродження Турківщини – це довгий шлях, який вимагає від кожного з учасників суспільного життя глибокої відповідальності та співпраці. Принципи соціальної доктрини Церкви – солідарність, спільне благо та субсидіарність – можуть стати міцною основою для перетворень у цьому регіоні. Лише об’єднавши зусилля громади, влади, бізнесу та науки, можна створити умови для справедливого і сталого розвитку регіону.

Олег Шмілик, служитель Соціо-Місіонерського Простору ХСП, координатор Програми “Добрий господар”.

22 вересня 2024