Як TikTok став зброєю: від румунського електорального шоку до українських реалій

Спеціальне розслідування, перша частина аналітичного дослідження «Як проросійські політики використовують TikTok. Українські реалії та “вибух” у Румунії» Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA спільно з Інформаційним центром «Міжмор’я» та Центром Безпеки та Розвитку.

TikTok перестав бути просто платформою для розваг. За останній рік ця соціальна мережа перетворилася на потужний інструмент політичного впливу в Східній Європі, що особливо яскраво продемонструвала президентська кампанія в Румунії. Приголомшливий успіх проросійського кандидата Келіна Джорджеску, який несподівано для всіх переміг у першому турі виборів, змусив експертів та спецслужби багатьох країн звернути пильну увагу на механізми впливу через цю платформу.

Наше дослідження є результатом тривалого моніторингу та аналізу діяльності проросійських політичних сил у TikTok на території України та сусідніх держав. Ми спиралися на широке коло джерел – від матеріалів румунських та світових ЗМІ до даних платформи TikTok Creative Center. Особливу роль у дослідженні відіграла Платформа відстеження зловмисних інформаційних наративів Osavul, яка дозволила простежити динаміку поширення ключових меседжів.

У першій частині нашого дослідження ми детально розглянемо технологію, яка забезпечила несподіваний успіх проросійського кандидата в Румунії. Друга частина буде присвячена аналізу того, як подібні механізми використовуються в Україні для підриву оборонних зусиль держави.
Ми побачимо, як проста, на перший погляд, схема виявилася напрочуд ефективною у румунському контексті, і чому це має стати серйозним попередженням для України. Особливу увагу ми приділимо систематичному використанню TikTok для дискредитації мобілізаційних зусиль та поширення проросійських наративів серед молодіжної аудиторії.

Румунський електоральний шок: політичні наслідки несподіваної перемоги

24 листопада 2024 року Румунія пережила те, що експерти назвали “найбільшим електоральним землетрусом у посткомуністичній історії” країни. Келін Джорджеску, 62-річний професор університету з відверто проросійськими поглядами, несподівано здобув перемогу в першому турі президентських виборів, набравши 22.9% голосів.

Ще за тиждень до виборів рейтинг Джорджеску ледве сягав 5%. Його перемога стала шоком для політичного істеблішменту – серед 13 кандидатів він обійшов усіх фаворитів перегонів, включно з чинним прем’єр-міністром.

Напередодні голосування увага експертів була зосереджена на іншій ультраправій фігурі. Опитування громадської думки показували, що Джордже Сіміон, лідер ультраправого Альянсу за єдність румунів (AUR), посідає друге або навіть перше місце. Аналітики очікували, що Сіміон, активний прихильник новообраного президента США Дональда Трампа, зіткнеться у другому турі з прем’єр-міністром Чолаку. Сіміон виступає за приєднання Молдови, яка цього року поновила п’ятирічну заборону на його в’їзд до країни з міркувань безпеки, і з тієї ж причини йому заборонений в’їзд до сусідньої України.

Колишній член AUR, Джорджеску залишив партію у 2022 році через надто проросійську позицію. Він відкрито критикував НАТО, називаючи систему протиракетної оборони в Девеселу “ганьбою дипломатії” та стверджуючи, що альянс не захистить своїх членів у разі нападу Росії. В інтерв’ю він поставив під сумнів сам факт російського вторгнення в Україну. Джорджеску також публічно героїзував Іона Антонеску – румунського диктатора часів Другої світової війни, страченого за участь у Голокості, та Корнеліу Зеля Кодряну – лідера фашистської “Залізної гвардії”.

Цікаво, що Джорджеску заявив у подкасті, що Pepsi “містить мікрочипи й проникає всередину вас, як ноутбук”. А з іншої сторони – був масоном. Документ свідчить про його участь у “запалюванні вогнів”, першому важливому заході Національної Великої Ложі Румунії, зазначає Вежа Ради.

Успіх Джорджеску експерти пов’язують з глибоким розчаруванням виборців у чинній владі, найвищим в ЄС рівнем інфляції та найбільшою часткою населення, що перебуває під загрозою бідності. “Було очікування, бажання голосування реваншу, голосування протесту, з боку людей з багатьма розчаруваннями, з бунтом, зі злістю до системи”, – пояснює експерт з міжнародних відносин Валентин Наумеску.

Ключем до успіху стала безпрецедентна кампанія в TikTok. Соціальні мережі “бомбардували” виборців меседжами про те, що Джорджеску – “справжній румун” і “сильний лідер”, який має “план” і “рішення”. Кампанія фокусувалася на зменшенні залежності Румунії від імпорту продовольства та енергії, припиненні допомоги Україні та критиці НАТО. Показово, що антизахідні меседжі Джорджеску регулярно підхоплювали російські державні ЗМІ та проросійські соціальні медіа.

“Сьогодні вночі румунський народ закликав до миру. І вони кричали дуже голосно, надзвичайно голосно”, – заявив Джорджеску після оголошення результатів, назвавши свою перемогу “надзвичайним пробудженням” народу.

Реакція в Румунії: від шоку до розслідування

Безпрецедентна перемога Келіна Джорджеску у першому турі президентських виборів викликала не менш безпрецедентну реакцію румунських державних органів. Вперше в історії країни одразу кілька ключових інституцій синхронно розпочали розслідування обставин виборчої кампанії.

Стрімке зростання підтримки кандидата – від 5% за тиждень до виборів до 22.9% у день голосування – не має аналогів у демократичній історії Румунії. Саме цей факт став причиною особливої уваги з боку державних органів.

Конституційний суд країни ініціював повний перерахунок голосів. Паралельно Національна аудіовізуальна рада звернулася до Європейської комісії з проханням розслідувати роль платформи TikTok у виборчому процесі. Найбільш радикальну позицію зайняв заступник голови телекомунікаційного регулятора ANCOM, який вимагав тимчасового блокування соціальної мережі до завершення розслідування.

“Ми вважали, що TikTok використовувався неналежним чином і був спровокований неналежним використанням ним та армією підроблених облікових записів, які використовувалися для його цілей”, – пояснює Богдан Манолеа, виконавчий директор румунської Асоціації технологій та Інтернету. За його словами, платформа мала помітити “хвилю тисяч фейкових облікових записів” і повинна нести відповідальність відповідно до європейського Закону про цифрові послуги (DSA).

Координатор болгарсько-румунської обсерваторії цифрових медіа Кейт Кілі зазначає, що хоча політична реклама формально заборонена правилами TikTok, у випадку з кампанією Джорджеску це обмеження виявилося “значною мірою неефективним”.

Перемога проросійського кандидата викликала також потужну громадську реакцію. На вулиці Бухареста вийшли тисячі молодих людей з протестами проти можливої зміни зовнішньополітичного курсу країни. Протестувальники звинувачували штаб Джорджеску у використанні ботів для штучного просування контенту та висловлювали побоювання щодо іноземного втручання у виборчий процес.

Міжнародна реакція: від занепокоєння до тривоги

Неочікувана перемога проросійського кандидата в Румунії викликала серйозне занепокоєння міжнародної спільноти. Особливу тривогу викликає стратегічне положення країни – Румунія має 400-мильний кордон з Україною, розміщує важливу військову базу НАТО та забезпечує критично важливий транзитний маршрут для українського зерна та західного озброєння.

До цього часу Бухарест був надійним, хоча й не надто помітним союзником України. Саме Румунія неодноразово допомагала розв’язувати логістичні проблеми, коли виникали складнощі на кордонах з Польщею, Угорщиною чи Словаччиною.

“Ніколи за 34 роки демократії ми не бачили такого сплеску в порівнянні з опитуваннями”, – зазначає політичний аналітик Раду Магдін, підкреслюючи безпрецедентність ситуації.
Європейський парламент відреагував вимогою викликати керівництво TikTok для пояснень. “Ми закликаємо генерального директора TikTok приїхати, щоб виступити в цьому домі та переконатися, що його платформа не порушує DSA”, – заявила Валері Хайер, голова ліберальної групи Renew Europe.

“Румунія – це тривожний дзвіночок: радикалізація та дезінформація можуть статися по всій Європі зі шкідливими наслідками”, – додала Хайер, соратниця президента Франції Еммануеля Макрона. Варто зазначити, що це не перший випадок критики TikTok в ЄС. У 2023 році сам Макрон назвав платформу “оманливо невинною” і причиною “справжньої залежності” серед користувачів.

TikTok заперечує звинувачення. “Ці дуже спекулятивні повідомлення про вибори в Румунії є неточними та вводять в оману, оскільки більшість кандидатів встановили присутність у TikTok, а переможці проводили кампанію на інших цифрових платформах”, – заявив представник компанії Паоло Ганіно. За його словами, платформа створила спеціальний виборчий центр для надання перевіреної інформації та співпрацює з місцевими організаціями для протидії дезінформації.

Експерти попереджають, що ситуація в Румунії може мати серйозні наслідки для всього регіону. Посилення проросійських настроїв у країні-члені ЄС та НАТО створює ризики для єдності позиції Заходу та може поставити під загрозу подальшу підтримку України.

Використання християнської риторики: церковний фактор перемоги

Несподіваний успіх Келіна Джорджеску значною мірою пов’язаний з майстерним використанням релігійного фактора в передвиборчій кампанії. Ключову роль у цьому зіграло рішення Румунської Православної Церкви від 29 лютого 2024 року, яке рекомендувало вірним обирати кандидатів за десятьма критеріями, серед яких “прояв віри в Бога”, “просування традиційної сім’ї” та “впровадження політики проти абортів”.

Хоча ці критерії існували з 2008 року і регулярно публікувалися перед кожними виборами, саме Джорджеску вдалося ефективно використати їх у своїй кампанії. Він позиціонував себе як кандидата, що відповідає всім церковним вимогам, особливо наголошуючи на захисті “з гідністю” інтересів румунського народу, збереженні природних ресурсів та просуванні традиційних цінностей.

Ситуація ускладнилася, коли соціальними мережами почало ширитися псевдокомюніке, яке використовувало офіційні церковні критерії для підтримки конкретного кандидата. “Для того, щоб виглядати максимально правдивим, автор використав ці критерії, додавши в кінці речення, яке легко вводить в оману і, здається, сприяє обранню певного кандидата”, – пояснив Адріан Агачі, прессекретар Патріархії.

Попри офіційні заяви церковного керівництва про нейтральність, румунські медіа повідомляли про масову агітацію з боку священників і ченців на користь Джорджеску. Патріархія визнала, що не має прямих механізмів впливу на таку діяльність, оскільки згідно з церковним статутом санкції можуть застосовувати лише територіальні церковні одиниці.

Німецький експерт з Румунії Катя Плейт пояснює цю ситуацію внутрішнім розколом у церковній ієрархії: “Добре відомо, що окремі єпископи мають сильні проросійські тенденції і агітують за об’єднання зусиль православних братніх країн Румунії та Росії на базі спільноти православних церков. У той час як патріарх церкви Даниїл неодноразово демонстрував проєвропейську позицію, це далеко не стосується Синоду, керівного органу церкви”.

Таким чином, релігійний фактор став одним із ключових елементів несподіваного успіху Джорджеску, дозволивши йому не лише мобілізувати традиційний електорат, але й надати своїй кампанії додаткової легітимності в очах вірян.

Механізми впливу через TikTok: анатомія електоральної революції

У 2019 році TikTok в Румунії мав лише 175 тисяч користувачів. До початку 2024 року аудиторія зросла до майже 9 мільйонів – практично половини населення країни. При цьому в першому турі президентських виборів проголосували 9,28 млн румунів. Середньостатистичний користувач проводить у TikTok 32 години на місяць – понад годину щодня.

“У чомусь TikTok схожий на телеканал, який дізнається, які шоу нам подобаються”, – пояснює експерт з цифрового контенту Крістіан Болокан. Всупереч поширеній думці про молодіжну платформу, переважна аудиторія TikTok в Румунії старша 35 років.

Едуард Діакону, 25-річний маркетолог з досвідом роботи в TikTok, розкриває механізми успіху кампанії Джорджеску: “Стратегія відносно проста, але ефективно реалізована. Майже весь розміщений контент – з подкастів та інтерв’ю, містить сприятливі моменти та цікаві теми. Вони просто монтуються і мають на задньому плані пісню, яка генерує емоцію”.

Проте ключовим елементом стало масоване використання ботоферм – тисяч пов’язаних пристроїв, які створювали ілюзію масової підтримки. “Ми знаємо, що для коментарів “Я голосую за Келіна Джорджеску” використовувалися боти, тому що вони завжди були однаковими та викладалися на популярні відео в Румунії, які не мали нічого спільного з політикою”, – пояснює Діакону.

Команда Джорджеску майстерно використовувала алгоритми платформи, створюючи різний контент для різних аудиторій:

• для молоді – повідомлення про зміни та боротьбу з системою
• для старшої аудиторії – апеляції до традицій і суверенітету
• провокативні заяви, які спонукали до дебатів у коментарях

“По суті, алгоритм реагує на те повідомлення, яке породжує емоцію”, – пояснює Болокан. “І якщо ми вміємо створювати повідомлення з великим емоційним впливом, нам вдається зрозуміти алгоритм”.

Результати вражають: за кілька днів до виборів відео Джорджеску набрали 52 мільйони переглядів. 31% виборців віком 18-24 років проголосували за нього, тоді як серед старших 65 років підтримка склала лише 8%.

Контент був простим, але ефективним: відвідування церкви, ранкові пробіжки, виступи в подкастах, прості меседжі про “традиційні цінності”. При цьому за цією простотою ховалися радикальні ідеї: критика членства в НАТО, схвальні відгуки про Путіна як “справжнього світового лідера”, заклики припинити допомогу Україні та героїзація румунських колабораціоністів часів Другої світової війни.

Як будувалася кампанія Джорджеску у TikTok: анатомія маніпуляції

Детальний аналіз виборчої кампанії Келіна Джорджеску розкриває складну систему маніпуляцій із залученням десятків популярних інфлюенсерів. Ключовим елементом стратегії було використання спеціального брифу – набору точних інструкцій для блогерів, де не вимагалося називати ім’я кандидата, але обов’язково використовувати хештеги “echilibrusiverticality” та “alegeriiprezidentiale2024“.

Інфлюенсерів залучали через платформу FameUp – “автоматизовану систему на основі штучного інтелекту”, де їм пропонували контракти за фіксовану оплату. Типова винагорода становила близько 100 євро за відео. При цьому сам Джорджеску офіційно звітував про “нульові витрати” на кампанію.

Механізм працював наступним чином: популярні блогери отримували завдання записати відео про те, якими якостями має володіти майбутній президент Румунії. Не називаючи конкретних імен, вони мали висловити підтримку тезам, які точно збігалися з програмою Джорджеску. Більшість інфлюенсерів, далеких від політики, навіть не усвідомлювали, що беруть участь у політичній кампанії.

Показовим є випадок братів Граурі, чий акаунт “Graurii” має понад 230 000 підписників. “Хто б міг подумати, що тоді, місяць тому, коли люди ще нічого не знали про Келіна Джорджеску, що наш образ буде асоціюватися з його ім’ям”, – зізналися вони пізніше. “Ми справді думали, що це намагання громадської організації заохотити людей піти на вибори”.

Подібну історію розповіла і Меделіна Гошою, засновниця спільноти “Dragă viitoare mamă” з 91 000 підписників: “Я відчуваю себе глибоко обманутою, що мій імідж асоціюється з підтримкою чоловіка, про існування якого я абсолютно не знала”.

Масштаб кампанії розкрило розслідування видання GÂNDUL від 12 листопада. Журналісти виявили, що це була спланована двоетапна операція. Перший етап – створення “портрету ідеального президента”. Другий – масована кампанія з просування конкретного кандидата, який відповідає цьому портрету.

Розслідування виявило, що безпосереднім організатором кампанії виступила компанія Fundament, яка розмістила замовлення через платформу FameUp. У сценарії для інфлюенсерів чітко вказувалося, що їхні виступи мають містити лише опис якостей ідеального президента, без жодних згадок про політичні уподобання, кандидатів чи партії.

Коли журналістське розслідування розкрило механізм кампанії, почалося масове видалення відео, а в тих, що залишилися, інфлюенсери обмежили можливість коментування. Хештег #echilibrusiverticalitate, хоч і набрав велику кількість публікацій, привернув увагу своєю неприродністю – всі пости мали однаковий зміст і структуру, що свідчило про скоординовану кампанію.

Частина румунських інфлюенсерів почала публічно викривати маніпуляцію. “Багато відео мали однакову мову, ту саму стислу і, на додачу до всього, однакову логічну структуру. Проблема в тому, що ці партнерства, судячи з усього, не були позначені як платні, хоча вони платні, тому що певні люди навіть позначили цю рекламу”, – розповіла своїм підписникам у TikTok Анна-Марія Удріште.

Для маскування політичного характеру кампанії було проведено кілька спеціальних інформаційних операцій. На початку листопада в румунських ЗМІ з’явилися матеріали про “спонтанне обговорення румунами якостей майбутнього президента”. І лише за десять днів до виборів цю кампанію почали пов’язувати з іменем Джорджеску.

Коли факт маніпуляції став очевидним, команда кандидата відмежувалася від кампанії. “Ми не маємо нічого спільного з цим хештегом #echilibrusiverticality”, – заявив менеджер виборчої кампанії Раду Паллі. Проте результат було досягнуто – за кілька днів до виборів відео Джорджеску набрали 52 мільйони переглядів.

Координація коментарів через Telegram – наступний крок кампанії

Залучення інфлюенсерів через платформу FameUp було лише першою частиною кампанії Джорджеску. Другим, не менш важливим етапом стала координація коментарів на підтримку кандидата через мережу Telegram-каналів.

Розслідування G4Media.ro виявило масштабну систему так званих “волонтерів” – тисяч користувачів, організованих у спеціальні групи в Telegram. Учасники отримували готові до розміщення матеріали та детальні інструкції щодо коментарів, які потрібно залишати в TikTok.

Центральною групою стала “Пропагандист – Відродження Румунії”, яка швидко зросла до 1800 членів. Її доповнювала розгалужена мережа місцевих груп для кожного повіту та району Бухареста. Характерно, що багато каналів почали активізуватися ще з липня 2024 року, хоча деякі були створені ще в листопаді 2023.

У листопаді 2024 року “волонтери” отримали кілька документів у форматі Word із розшифрованими промовами Джорджеску для поширення в TikTok. Вони також отримували чіткі інструкції щодо коментарів: “Не спамте, можливо, додавайте відповідні слова в кінці” та “Змінюйте їх кожні 5 коментарів, не коментуйте швидко”.

Для мотивації учасників була створена система “призів” за найкращі публікації. В групах проводились конкурси на звання кращого “редактора” року. При цьому журналісти виявили прямі докази оплати такої “волонтерської” діяльності. “Будьте скромними, і ви отримаєте гроші, якщо залишитеся поруч з нами та з нашим паном Келіном Джорджеску”, – відповідав один з координаторів на запитання новачків про оплату.

Кожен “волонтер” керував одним із сотень облікових записів підтримки в TikTok. Деякі акаунти мали лише десятки підписників, інші ж, завдяки постійній стратегії публікацій та підтримці алгоритму, досягали мільйонів переглядів. Показово, що мережа виявилася міжнародною – серед “волонтерів” були виявлені німецькомовні користувачі.

Після перемоги Джорджеску в першому турі адміністратор центральної групи привітав учасників повідомленням: “Ви написали історію! Зберігайте спокій”. Це стало фактичним визнанням ролі прихованої мережі у несподіваному електоральному успіху проросійського кандидата.

Українські реалії: антимобілізаційні кампанії

Досвід Румунії демонструє, наскільки ефективним інструментом політичного впливу може стати TikTok. Для України ці уроки особливо актуальні, оскільки ми вже не перший рік спостерігаємо систематичні спроби використання платформи для підриву оборонних зусиль держави.

Наші дослідження виявляють розгалужені мережі акаунтів, які координовано поширюють дезінформацію, наприклад, щодо мобілізації. Їхня діяльність базується на кількох основних наративах:

• перебільшення втрат ЗСУ
• поширення чуток про “несправедливість” процесу мобілізації
• створення панічних настроїв щодо ситуації на фронті
• маніпулятивні порівняння з іншими країнами

Як і в румунському випадку, успіх цих кампаній значною мірою базується на особливостях алгоритму TikTok. Платформа автоматично просуває контент, який викликає сильні емоційні реакції та має високий рівень взаємодії. Особливо ефективними виявляються відео, які створюють відчуття “інсайдерської інформації” та використовують популярні музичні треки й тренди.

Ми неодноразово звертали увагу на дуже подібний механізм роботи. Так само, використання спільних хештегів, таких як #тцк, #ценемояукраїна, #могилізація та інших об’єднує глядачів зі спільними інтересами та емоціями. Надалі це дозволяє об’єднувати глядачів в групи у Viber для координації спротиву мобілізації, як це було в Космачі чи Березному, просувати відповідні Telegram та YouTube-канали.

Також не можемо не згадати електоральний ефект від серіалу “Слуга народу”, який, не бувши формально передвиборчою агітацією, фактично став стартовим елементом президентської кампанії. Це створює прецедент для подібних “прихованих” кампаній у майбутньому. Наприклад, для реалізації суспільного запиту на «військових у владі», коли перемогу здобуде проросійський кандидат.

Враховуючи досвід Румунії, де за кілька місяців маловідомий кандидат зміг досягти приголомшливого електорального успіху, для України критично важливо:

• Посилити моніторинг координованих кампаній у TikTok
• Розвивати медіаграмотність, особливо серед молодіжної аудиторії
• Навчати українських інфлюенсерів розпізнавати та протидіяти маніпулятивним технологіям
• Створити систему швидкого реагування на дезінформаційні кампанії

Особливу увагу варто приділити тому, що успішні кампанії в TikTok часто базуються на просуванні цінностей та ідей без прямої прив’язки до конкретних політичних сил. Це робить їх майже невразливими для традиційних механізмів контролю за політичною рекламою.

Висновки та рекомендації

Аналіз президентської кампанії в Румунії демонструє появу принципово нового типу політичного впливу через соціальні мережі, зокрема TikTok. На відміну від попередніх спроб використання соціальних мереж для політичної агітації, румунський кейс показує ефективність комплексного підходу, який поєднує:

• координовані мережі інфлюенсерів
• приховану оплату контенту
• централізоване управління через месенджери
• використання особливостей алгоритмів платформи

На основі проведеного аналізу, InfoLight.UA прогнозує посилення наступних тенденцій:

• Збільшення кількості координованих кампаній перед виборами в різних країнах регіону. Успіх Келіна Джорджеску неминуче призведе до спроб повторити цей досвід в інших країнах, особливо там, де є значна проросійська аудиторія.
• Розвиток нових форматів дезінформації з використанням штучного інтелекту. Вже зараз ми бачимо перші спроби використання AI для створення “органічного” контенту та автоматизації взаємодії з користувачами.
• Посилення впливу на молодіжну аудиторію через створення “органічного” розважального контенту. Особлива увага буде приділятися форматам, які не виглядають як політична агітація.
• Формування стійких мереж проросійських інфлюенсерів, які можуть бути швидко мобілізовані для проведення координованих кампаній.

Для України ці тенденції створюють особливі ризики з огляду на:

• триваючу війну
• майбутні виборчі кампанії
• наявність значної аудиторії TikTok
• активність проросійських мереж впливу

У наступному матеріалі ми детально розглянемо специфіку українського сегмента TikTok та проаналізуємо конкретні приклади використання платформи для дестабілізації ситуації в країні.

Джерело:

TikTok – найпотужніша інформаційна зброя Росії

До вашої уваги – друга частина аналітичного дослідження «Як проросійські політики використовують TikTok. Українські реалії та “вибух” у Румунії» Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA спільно з Інформаційним центром «Міжмор’я» та Центром безпеки та розвитку.
В першій частині дослідження ми проаналізували «по гарячих слідах» підсумки першого туру президентської кампанії в Румунії.

Приголомшливий успіх проросійського кандидата Келіна Джорджеску, який несподівано для всіх переміг у першому турі виборів, змусив експертів та спецслужби багатьох країн звернути пильну увагу на механізми впливу через цю платформу. Зрештою, результати цього голосування було скасовано. 6 грудня 2024 року Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру президентських виборів, що відбувся 1 грудня.

Причини скасування результатів:

• зовнішнє втручання та маніпуляції: розсекречені документи Вищої ради національної оборони Румунії вказують, що кампанія проросійського кандидата Келіна Джорджеску була результатом маніпуляцій, організованих з-за кордону;
• порушення виборчого законодавства: звіт Служби інформації Румунії містить дані про агресивну рекламну кампанію, проведену в обхід виборчого законодавства. Головним майданчиком для агітації Джорджеску став TikTok, де його профіль не був позначений як акаунт політичного кандидата, що призвело до збільшення охоплення його відео;
• гібридні дії з боку Росії: Румунія стала мішенню для російських гібридних дій, таких як кібератаки, витоки розвідувальної інформації та саботаж.

Наше дослідження є результатом тривалого моніторингу та аналізу діяльності проросійських політичних сил у TikTok на території України та сусідніх держав. Ми спиралися на широке коло джерел – від матеріалів румунських та світових ЗМІ до даних платформи TikTok Creative Center. Особливу роль у дослідженні відіграла Платформа відстеження зловмисних інформаційних наративів Osavul, яка дозволила простежити динаміку поширення ключових меседжів.

Дані з цієї платформи також були використані в матеріалі «Мережі впливу: Розшифровка іноземного втручання у вибори в Румунії. Спільне розслідування дезінформаційних кампаній та операцій впливу». Використовуючи Osavul (програмне забезпечення для виявлення інформаційних загроз на основі штучного інтелекту), ми виявили 614 мереж (веб-сторінок, веб-сайтів, каналів соціальних мереж, акаунтів), переважно пов’язаних з Росією, що посилювали образ і наративи румунського кандидата в широкій екосистемі платформ соціальних мереж (Telegram, Facebook, Twitter/X тощо), що охоплюють кілька континентів і мов.

Ця гібридна операція зі втручання у вибори, організована з метою дестабілізації країни-члена НАТО і ЄС, виходить далеко за межі Румунії. Вона відображає ширший геополітичний порядок денний, спрямований на руйнування євроатлантичної єдності, послаблення регіональної стійкості та підрив підтримки України. Кампанія з дестабілізації може не обмежуватися впливом Росії, оскільки інші іноземні гравці зі схожими можливостями і методами (наприклад, Китай та Іран) сприяли (хоча й меншою мірою), зусиллям з розповсюдження інформації, про які йшлося вище.

Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA відстежувала використання TikTok для зловмисної інформаційної діяльності ще з весни 2022 року. Ми впевнені, що Румунія стала наступним після України полігоном для «відшліфування» напрацьованих технологій. Отже, загрози для України лише посилюються.

Короткий опис схеми

Росія добре вивчила алгоритми TikTok, а, можливо, й отримала до них прямий доступ від власника платформи. І поки решта користувачів та інфлюенсерів шукали свій шлях до глядача, акаунти, пов’язані з Росією, успішно ставали вірусними та отримували без перебільшення мільйонні охоплення.

Наприклад, у 2022 році застосовувалася наступна схема:

• На акаунті в TikTok розміщувалося відео потрібної тематики. Наприклад, у якому стверджувалося, що вся допомога розкрадається великими волонтерськими фондами, а прості солдати «голі-босі»; прості люди воюють, влада – ховається.
  Кілька цитат (стиль мови оригіналу):
  – «Хоч один з нардепов, хоч один син з нардепом племянником сьогодні воює? Нєт. А може діти міністрів воюють? Нєт»
  – «Вони командують нашими хлопцями, вони дають злочинні накази, які потім знищують наших хлопців, а потім вони міняють дати смерті і похорону»
  – «Воєнкомати взагалі стали якимсь розправним органом в Україні»
• Ці відео поширювалися як у TikTok, так і скачувалися звідти для поширення у Facebook та YouTube. Мета – щоб глядачі з інших мереж підписувалися на TikTok-акаунт.

Ця конверсія потім трансформовувалася в долучення до закритих Viber-груп, які стали основою мережі протидії мобілізації.

Більш складна схема полягала в розкрутці певного наративу чи дійової особи. Наприклад, таке відбувалося із закликом до «Майдану», про яке ми говорили в цьому відео:

https://youtube.com/watch?v=-qHqrVw7qzI%3Ffeature%3Doembed

а також у цьому матеріалі:

Аналіз та підсумки інформаційної спецоперації росії “Майдан 24 березня”

Наші дослідження виявили три ключові напрямки роботи російської дезінформаційної машини проти мобілізації в Україні, які тісно переплітаються між собою.

Перший напрямок – створення фейків з високим емоційним впливом. Показовим прикладом стала історія про нібито вручення повісток на похоронах загиблих військових. Цей наратив з’явився в російських ЗМІ в січні 2024 року, після чого був «підтверджений» серією постановочних відео в TikTok. Характерно, що для створення первинного контенту використовувались анонімні акаунти з типовими для російських провокаторів ніками (наприклад, @vovk14888). Особи на відео зазвичай приховують обличчя балаклавами, змінюють голос та не мають розпізнавальних знаків.

Другий напрямок – створення «легітимних» джерел дезінформації. Яскравим прикладом стала операція з поширення фейку про «ТЦК в Молдові» у квітні 2024 року. Тут ми бачимо класичну схему: проросійський політик Tudor Șoilița з забороненої в Молдові партії ШОР створює провокаційне відео з українськими правоохоронцями, які перебували в місті Унгени на офіційному тренінгу FRONTEX. Далі цю інформацію синхронно, з різницею в кілька хвилин, починають поширювати нібито українські «правозахисники» та відверто проросійські канали. Після цього відбувається «легалізація» фейку через пост військовослужбовця ЗСУ Ігоря Криворучка, який підхоплюють десятки Facebook-груп.

Третій, найбільш системний напрямок – створення мережі «експертів» та «правозахисників». Тут особливо показовим є зв’язок між антивакцинаторським рухом 2020-2021 років та сучасною антимобілізаційною кампанією. Одну з ключових ролей у цій мережі відіграє, наприклад, ГО «Доста-Україна», яка має розгалужену структуру по всій країні. Про неї нещодавно опублікували великий матеріал колеги з Molfar. Регіональні представники цієї ГО, такі як Мар’ян Чава у Львові, створюють провокації з представниками ТЦК, знімають їх на відео та поширюють через потужну мережу YouTube-каналів і в TikTok.

Ця мережа включає «юристів-блогерів» у всіх ключових регіонах: Львові, Одесі, Києві, Полтаві, Чернівцях та інших містах. Їхні канали мають від 100 до 500 тисяч підписників, а окремі відео набирають до мільйона переглядів. Примітно, що ці ж особи раніше були активними противниками вакцинації та карантинних обмежень.

Особливу небезпеку становить те, що ці «експерти» активно цитуються центральними українськими ЗМІ. Це створює ефект легітимізації антимобілізаційних наративів у медіапросторі.

Бойко-клуб

Все вищезазначене призвело до того, що TikTok став місцем, де відбувається розкрутка політиків, при цьому навіть тих, хто вже, здавалося, назавжди мав з політики піти. Або ніколи в ній не мав опинитися. І приклад Юрія Бойка, Дмитра Разумкова та румунського кандидата Джорджеску – яскраве свідчення цього.

Нагадаємо, що в Румунії все відбувалося за класичною для політичних технологій схемою: спочатку формувався попит на певний типаж політика, який прописувався максимально детально. А далі мережа ботів, яку, ймовірно, координувала Росія, давала чітке прізвище, за кого треба голосувати.
Це становить величезну загрозу для України, оскільки президентські та парламентські вибори, які вже не за горами, можуть привести до влади недоброчесних політиків, за допомогою яких Росія виграє війну без жодного пострілу. Тому питання регуляції соцмереж в нашій державі назріло й перезріло.

Свого часу Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA допомогла встановити той факт, що Telegram використовує фейкову особу речника, якого ніхто й ніколи не бачив. Зрештою, це призвело до дискусії щодо регулювання цієї мережі, а сам її засновник та власник Павло Дуров добровільно здався владі Франції. Безумовно, Telegram становить серйозну загрозу українській національній безпеці, на що неодноразово вказували українські експерти та представники спецслужб. Зокрема, минулого року на цю тему висловився начальник ГУР Кирило Буданов – він запропонував офіційно реєструвати Telegram-канали на фізичних осіб, щоб зупинити потік фейкових та маніпулятивних матеріалів.

Варто, щоб українські спецслужби зробили аналогічні висновки й щодо TikTok, а держава нарешті обмежила користування ним в Україні.

Джерело: